Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин
Щеплення від міфів. ТСН вирушила на завод до Індії, де роблять вакцини для дітей

В Україні щеплені лише 19% населення.

За 5 тисяч кілометрів - за правдою про щеплення. Співачка Ірина Федишин, а з нею і знімальна група ТСН, подалися аж до Індії - щоб показати усім стурбованим батькам, як насправді виробляється вакцина на одному з найбільших заводів світу. Українське телебачення знімало там уперше.

Які міфи про індійську вакцину вдалося розвінчати і що найбільше вразило експедицію, йдеться в сюжеті Ірини Маркевич у програмі ТСН.19:30. Це спецпроект - "Щепленння від міфів" у партнерстві з ЮНІСЕФ.

Зіркова мама Ірина Федишин дає усе найкраще своїм дітям. Окрім захисту від інфекційних хвороб. Юрчик і Олег мають прогалини у вакцинації, бо у мами - питання до вакцин. Особливо її лякає "власне слово індійська".

Звичайна поліклініка. У мам, які приводять своїх дітей на щеплення, з порога головне питання: звідки вакцина? Чому індійська вакцина так лякає українських мам?

"Це висока температура, це в дитини ручка болить, ніжка тягне. У нас в Україні, якщо тільки чують слова індійська, дійсно люди цього бояться. Колоти усім чим хочеш, тільки не індійською вакциною".

В Україну постачається індійська вакцина - АКДП – проти кашлюку, дифтерії, правця. Для старших дітей та дорослих - ДП – дифтерія -правець.

Щоб показати Ірині Федишин та решті стурбованих батьків, як роблять ті самі вакцини, два місяці ведемо переговори з індійською компанією "Серум Інститут". Це найбільший виробник вакцин у світі. Його заводи відвідували принц Чарльз, Білл Гейтс. Українського телебачення тут ще не було. Однак для ТСН та Ірини Федишин роблять виняток. Вирушаємо за 5 тисяч кілометрів.

Місто Пуна - західна Індія. Населення з середмістям - 6 мільйонів. За мірками Індії невелике місто.

"Серум Інститут" виробляє вакцини вже понад 50 років. Територія – як 20 футбольних полів. Нас цікавить виробництво саме вакцини АКДП, що постачається до України.

ВідеоЩеплення від міфів: ТСН перевірила, чи безпечні індійські вакцини

За 5 тисяч кілометрів - за правдою про щеплення. Співачка Ірина Федишин, а з нею і знімальна група ТСН, подалися аж до Індії, щоб показати усім стурбованим матусям, як насправді виробляється вакцина на одному з найбільшим заводів світу. Українське телебачення знімало там уперше. Які міфи про індійську вакцину вдалося розвінчати і що найбільше вразило нашу експедицію - просто зараз у спецпроекті "Щеплення від міфів" у партнерстві з ЮНІСЕФ.

Щеплення від міфів: ТСН перевірила, чи безпечні індійські вакцини

"Ми зараз заходимо у надзвичайно стерильну зону, куди доступ має дуже обмежена кількість людей. Перше, що треба зробити, – одягнути шапку, тоді бахіли, далі халат. Хочу звернути увагу на таку деталь, як пов’язка для чоловічої бороди. Далі обробляємо руки спеціальним розчином і тільки, тоді маємо доступ до надзвичайно стерильної зони", - каже журналістка.

До ділянки, де виробляється група вакцин від дифтерії та правця, не пускають.

"Щоб туди зайти, треба бути кваліфікованим працівником, навчатися, а тоді складати іспит. Вміти правильно одягатися. Щоб навчитися - на це знадобиться щонайменше три місяці", - пояснюють на заводі.

Щоб зайти всередину, працівники обробляють ноги та руки спеціальним розчином, надівають два комплекти захисного одягу, рукавиці, комбінезон, спеціальні окуляри, аби ніщо не порушило стерильності виробництва.

"Персонал проходить повне обстеження, вакцинацію, перевіряється на інфекційні хвороби та рани. Навіть одна подряпина чи поріз на руці - і працівник не допускається до виробництва".

Лінія де, виробляють і пакують вакцину, має клас чистоти А. Це майже на 100% стерильне приміщення. Там особлива температура і вологість. А повітря усередину нагнітається під тиском, і проходить через фільтри, що пропускають лише молекулу кисню.

Кожен крок виробництва проходить свої етапи контролю. Порожні флакони просвічують, миють суперстерильними розчинами й сушать при температурі 300 градусів. Тоді вони потрапляють на спеціальну стрічку, де їх наповнюють і запаковують. Кожен флакон просвічується і перевіряється спеціальними машинами.

"Вплив людини тут надзвичайно мінімальний, весь процес автоматизований".

Така лінія виробляє 100 тисяч флаконів на добу, а взагалі за весь час існування цього підприємства було зроблено більйони доз вакцини, які розійшлися усім світом. Це означає, що двоє з трьох малюків у світі щеплені вакциною, виробленою тут.

"У нас список країн буде до 160. Це увесь світ через ЮНІСЕФ".

Однак цю вакцину не зустрінеш в Америці. В Європі лише кілька країн користується ін’єкціями індійського виробництва. Так країни захищають своїх виробників вакцини. Щоб зайти на європейський ринок, "Серум Інститут" купив два заводи в Чехії та Нідерландах.

На одному з поверхів виробляється вакцина проти кашлюку. Для цього використовують цілу бактерію. Бактерії ростуть, дозрівають у біореакторі, а тоді проходять очищення. Так з’являється цільноклітинна вакцина проти кашлюку, яка згодом стане компонентом АКДС. Цільноклітинна вакцина дає більше антигенів, тому вона ефективніша для створення імунітету.

У світі існує два різновиди вакцин: цільноклітинна, там, де використовують цілу бактерію. І безклітинна, де беруть лише фрагмент мікроорганізму для виробництва вакцини.

Безклітинна вакцина в рази дорожча за цільноклітинну. Нею переважно користуються в заможних європейських країнах. Вона викликає менше реакцій у дітей, але й імунітет дає слабший. У розвинених країнах, де роками добросовісно щеплювалися, і цього імунітету цілком достатньо. Однак для України, де кількість нещеплених сьогодні критична і кашлюк вбиває дітей, пріоритетною є цільноклітинна вакцина, переконує радник ЮНІСЕФ Драгослав Попович.

"Кілька років тому було проведено порівняльний аналіз цих двох вакцин і ВООЗ тоді рекомендував у країнах, де є випадки кашлюку, а це багато країн Східної Європи, користуватися цільноклітинною вакциною, яка використовується вже не одне десятиліття", - зазначив Драгослав Попович.

Цільноклітинна вакцина, справді, може викликати більш бурхливу реакцію, яка лякає Ірину Федишин. Температура, почервоніння в місці ін’єкції, біль - що доросліша дитина, то відчутніший. Тому так важливо дотримуватися календаря щеплення. Перші три дози АКДС - вводяться з 2 до 6 місяців, третя - у півтора року, і ревакцинація в 6 уже без кашлюкового компоненту.

Лікар Прасад Кулкарні пояснює Ірині: реакція означає, що у дитячому організмі виробляється імунітет до інфекцій:

"Коли ви пройдете весь цей етап, страху буде менше".

Ірина лише приблизно уявляла, як виробляється вакцина. І нині її упереджень стало значно менше.

"Я не могла уявити, що так детально і доскіпливо підходять, персонал обстежують, що є спеціальне повітря", - каже співачка.

Увесь процес не викликає запитань. Єдино, що всі українці переживають, як вона виходить з заводу і потрапляє до України, розвозиться поліклініками - це б хотілося детально побачити. Увесь шлях вакцини від виробництва до поліклініки, і де на наших дітей чатують смертельні інфекції - вже завтра в ТСН.

Залиште свій коментар

Вибір редакції