Що робити, якщо "Резерв+" не підтягує відстрочку: відповідь адвоката

В Україні триває масштабна цифровізація мобілізаційних процесів. Відтепер більшість відстрочок від призову можна продовжити в електронному форматі або через мережу ЦНАП. Проте якщо дані не відображаються у застосунку «Резерв+», ризик мобілізації зростає.

Про це розповів адвокат Євген Буліменко для «РБК-Україна».

За його словами, автоматична процедура стала можливою завдяки налагодженню електронної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників («Оберіг») та іншими державними базами даних. У такому разі інформація підтягується самостійно, і людині не потрібно особисто відвідувати ТЦК.

«Автоматичне подовження відстрочки відбувається завдяки електронній взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних і резервістів із іншими державними реєстрами та базами даних», — зазначив адвокат.

До переліку категорій, для яких передбачено такий механізм, належать:

• особи з інвалідністю;

• батьки трьох і більше дітей (в одному шлюбі);

• громадяни, які здійснюють догляд за дружиною, чоловіком або батьками з інвалідністю І чи ІІ групи;

• колишні полонені та члени родин загиблих військовослужбовців.

Що робити, якщо «Резерв+» не надіслав сповіщення

Головним індикатором успішного подовження відстрочки є сповіщення у застосунку «Резерв+». Якщо воно надійшло, подавати додаткові заяви чи паперові документи не потрібно. Проте технічні збої або неактуальні дані в реєстрах можуть стати проблемою.

«У разі, якщо таке сповіщення не надійшло, необхідно перевірити та/або актуалізувати інформацію про себе у відповідних державних реєстрах або базах даних», — наголосив Буліменко.

Фахівець підкреслив: якщо під час електронної перевірки право на відстрочку не знайде свого підтвердження через відсутність записів у базах, систему автоматично не оновлять.

Він застерігає, що відсутність актуальної інформації в цифровому форматі може мати серйозні наслідки. Якщо під час перевірки документів з’ясується, що відстрочка у «Резерв+» не відображена, військовозобов’язаного можуть мобілізувати.

«Якщо під час електронної взаємодії реєстрів право на відстрочку не підтвердиться — її не подовжать. Відповідно в такому разі військовозобов’язаного можуть мобілізувати на загальних підставах», — резюмував адвокат.

Мобілізація в Україні — останні новини

Нагадаємо, в Україні законодавством визначено чіткі строки адміністративного затримання громадян, зокрема і у випадках порушення правил мобілізації.

Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, тривалість такого затримання не може перевищувати трьох годин. Лише у виняткових випадках, передбачених законом, цей термін може бути продовжений до 72 годин.

Водночас утримання особи в територіальних центрах комплектування понад встановлений термін можливе лише за рішенням суду або правоохоронних органів, інакше це може розцінюватися як незаконне обмеження волі.

Також в Україні триває воєнний стан і загальна мобілізація, у межах якої на військову службу можуть призивати чоловіків віком від 18 до 60 років, придатних за станом здоров’я та без підстав для відстрочки чи бронювання.

Мобілізацію подовжено на 90 днів — від 3 лютого до 4 травня 2026 року, і вона може бути подовжена надалі відповідним рішенням парламенту.

Водночас держава поступово переходить до більш цифрового формату обліку військовозобов’язаних, зокрема впроваджує електронні повістки, автоматичну синхронізацію даних між реєстрами та посилений контроль за відстрочками і бронюванням.

Зокрема, процедуру оформлення відстрочки спростили, однак перевірки підстав стали жорсткішими, а підприємства, які бронюють працівників, підлягають ретельнішому контролю.