Перейти до змісту
Східна казка, яка закінчилася пеклом: спецрепортаж ТСН про повернення українок та їхніх дітей із сирійського табору
Сайт президента України

В останні дні 2020-го Україні вдалося провести спецоперацію та повернути своїх.

У новорічну ніч в аеропорт "Бориспіль" прибув літак, який доправив із Сирії двох українок та сімох їхніх дітей. Це родини терористів ІДІЛ, "Ісламської держави", найкривавішої терористичної організації, яка багато років поспіль жахала світ тортурами, публічними стратами в прямому ефірі та терактами в європейських містах.

Кореспондент ТСН Андрій Цаплієнко допомогав розшукати українок у сирійських фільтраційних таборах. Приголомшлива історія повернення додому, яка декілька разів могла закінчитись трагедією - у сюжеті ТСН.19:30.  

Ми дочекались на них на іракському березі біблейської річки Тигр. Позаду понад рік роботи українських дипломатів та спецслужб. З сирійського табору наразі вдалося витягнути лише девятьох.

Ось вони, українки, яких повернули до нас. Вони ще бояться відкривати обличчя і не знають, що чекає на них на батьківщині. Засудження, презирство або тепло близьких людей. Для них головне, що вони вирвались зі справжнього пекла. Створеного найжорстокішою та найкривавішою з організацій ісламістів за всю історію. 

І в страшному сні ці дві жінки не уявляли, яким пеклом закінчиться омріяна східна казка. Обидві знайшли своє кохання, народили дітей і як наказує віра - пішли за коханими чоловіками. Однак за Сирійським кордоном на них чекала пастка.

Це пастка. Вибратися звідти неможливо. Ти туди потрапляєш дуже легко, а виходиш...
каже одна зі звільнених жінок і заперечливо хитає головою. 

Казка перетворилась на жахіття, коли їхні чоловіки вирішили воювати в лавах ІДІЛу. Це був зовсім інший світ. З одного боку – життя під бомбами російських літаків. З іншого - спотворені закони шаріату. Середньовічні правила вдома. Та відрізані голови невірних на вулицях. 

Я боялася щось сказати, тому що прийдуть і скажуть — стратити... Мого чоловіка п'ять разів забирали. А його найкращого друга стратили. Були якісь місця, площі, і на них в громадських місцях проводилися страти.
розповідає жінка.

Після розгрому "Ісламської Держави" родини бойовиків ізолювали в спецтаборах. Фактично – в’язницях просто неба. В найбільшому – понад 70 тисяч людей. Вони дивились на свободу через дротяну сітку невисокої огорожі. Але двері у вільний світ для них були зачинені.

Я вперше почув тут українську мову рік тому, коли серед багатотисячної юрби жінок під паранджею відшукав кілька десятків українок з дітьми. Серед них була Аліме Аббасова.

Я мала померти, загинути під бомбами. Ні, я не дура, я не хочу помирати, і мої діти не повинні страждати
розповідає вона. 

Звільнені з табору діти народилися у Сирії. Та для нас всі вони – свої. Маленькі українські громадяни. Після перетину кордону, малюки одразу потрапили у дбайливі руки українських військових лікарів.

Вони вижили. Витримали жорсткі умови сирійських таборів, де через брак лікарів та медикаментів звичайні дитячі хвороби часом перетворюються на смертельні.

За помилки матерів доля чомусь карає саме безневинних дітей. За минулий рік лише у таборі "Аль-Хол" померло понад 400 малюків. Саме тому наших дітлахів треба було негайно забирати звідти.

В таких таборах народжується новий ІДІЛ. Малюків виховують у дусі "Ісламської держави". Якщо б ці малята залишились у таборі, то через кілька років могли б поповнити ряди "вовченят Халіфату" - так тут називають майбутніх терористів. Цих дітей довелося врятувати від такого майбутнього.

Дві українки з дітьми лише перша група, яку вдалось визволити внаслідок неймовірно складної операції спецслужб, дипломатів та військових. Вона тривала з осені 2019-го. Проте, за табірним парканом залишилося ще кілька десятків громадян України. Маленьких та дорослих. У більшості - українські документи вилучили в перший же день в ІДІЛ. А в народжених на Близькому Сході дітлахів українських документів узагалі не було. Як же довести, що вони є українцями?

Найскладніше це ідентифікація цих людей, і це, дійсно, довгий процес. За іншими ми обов'язково повернемося після Нового Року і обов'язково візьмемо всіх до єдиного
заявив почесний консул України в Ербілі Шакер Фархан Алі.

Колона з визволеними українками рухалася до аеропорту під збройним супроводом. За понтонним мостом через Тигр закінчується Сирія. Та навіть тут, кажуть місцеві військові, є ризик зустріти недобиті групи ісламістів.

Визволення українок ледь не зірвала кривава драма. Так звані сплячі осередки ІДІЛ нагадали про себе - за кілька годин до евакуації українських жінок. Ісламісти розстріляли цивільний автобус. Дуже схожий на той, яким українок везли у безпечний аеропорт. Загинуло 25 людей. До останнього моменту евакуація була під загрозою.

Але ми дізнались, що є й українки, які відмовляються від повернення. Відомо, що в таборах діє підпільна група жінок, яка карає відступниць радикального ісламу - і за бажання повернутися на батьківщину, і за спробу відкрити обличчя. Тож ті, хто поки що залишається в Сирії - у небезпеці.

Є такі люди ІДІЛ, вони загрожують тим, хто хоче виїхати, мені вони погрожували, що спалять мою палатку і спалять живцем
зазначає Аліме Аббасова. 

Що чекає на ці сімї на батьківщині. Я читаю сотні коментарів на своїй сторінці в Facebook. Серед теплих слів підтримки просто жахливі слова приниження та навіть погроз.

Звільненим з полону українкам болісно це читати. "Не потрібно себе накручувати, що ми такі вбивці прямо. О, ми не загроза", - запевняє Аліме. 

На летовищі на прибуття літака зі звільненими українками і їхніми дітьми чекали військові, журналісті та урядовці. Кремезні хлопці в камуфляжі проносили на руках малюків повз цілу шеренгу міністрів. На очах рідних, які чекали на дітей, — сльози.

На жаль, багатьох героїв цієї спецоперації показати неможна. Їхня робота - завжди за кадром. Втім, українські специ встигли до 00:00 зробити найкращий новорічний подарунок для незнайомих співвітчизників - квиток на прямий рейс у нове життя.

Відео Українські родини ісламських бойовиків повернули на Батьківщину з сирійських таборів

Вони вижили в страшних реаліях радикального ісламу та суворих таборів. І майже втратили надію побачити Батьківщину. Але перші хвилини 2021-го зустріли на рідній землі. За дорученням президента українські спецслужби та дипломати провели спеціальну операцію, яка тривала понад рік, та визволили з сирійських таборів двох українок та сімох маленьких дітей. Їх називають родинами бойовиків ІДІЛу. Приголомшлива історія повернення додому, яка декілька разів могла закінчитись трагедією – у сюжеті.

Українські родини ісламських бойовиків повернули на Батьківщину з сирійських таборів