Штраф у 1000 євро. Які “підводні камені” в законодавствах інших країн можуть чекати тимчасових українських біженців

Дата публікації
Перегляди
7968
Час на прочитання
5 хв
Поділитись:
Facebook
Twitter
WhatsApp
Telegram
Viber
Штраф у 1000 євро. Які “підводні камені” в законодавствах інших країн можуть чекати тимчасових українських біженців

Вікторія Литвиненко виїхала з Києва в лютому. Спочатку жила у Львові, згодом змогла потрапити до Німеччини.

В Берліні оформила статус тимчасового захисту. Жінка не звикла сидіти без роботи, тож соціальні виплати вирішила не оформлювати, одразу почала шукати роботу.

“У Києві я працювала з документами у великій компанії. В Німеччині ж без знання мови влаштуватися за спеціальністю нереально. Три місяці я жила на свої заощадження, намагалася знайти роботу, але хороші по оплаті пропозиції траплялися лише у сфері обслуговування. Так я почала прибирати приміщення”, – розповідає Вікторія.

Коли жінка влаштувалася на роботу, оформила медичне страхування. Проте одна з місцевих колег шокувала її: за час, поки Вікторія не мала страхування, вона має сплатити штраф.

“І немаленький, десь близько тисячі євро! Сподіваюся, до цього не дійде. Бо для цього треба, щоб хтось спеціально сповістив соціальні служби про мене. Я ж уже офіційно тут працюю. Не хотілося б платити штраф, – ділиться Вікторія. – Взагалі я помітила, що соціальні працівники не дуже охоче розказують про різні “підводні камені”, на які можуть напоротися українські біженці. От якщо прямо не запитати, чи я маю оформлювати страхування, тобі ніхто ніколи цього не скаже. Я навіть не знала, що може виникнути така проблема, тому і не питала”.

І справді, якщо українець в Німеччині оформлює соціальну допомогу або працевлаштовується, він отримує медичне страхування. І штраф тут може бути не за те, що людина не оформила його. А тому, що у німців виникає справедливе запитання: якщо людина не отримує гроші від соцслужб або роботодавця, за що вона живе? Ймовірно, вона має прибуток з України. А якщо так, то має сплачувати податок з цього доходу. Тобто, по суті, це штраф за ухиляння від сплати податків.

“Хороша новина в тому, що німецька держава може почати цікавитися прибутками біженців з України не раніше, ніж через пів року їхнього проживання тут. На практиці ж я з таким ще не стикалася”, – розповідає Марія Семашкіна, працівниця соціальної служби одного з німецьких міст.

Марія подорожувала Німеччиною наприкінці лютого. Коли почалось повномасштабне вторгнення, вирішила залишитися там працювати, бо добре знає мову та має досвід роботи в соціальній сфері. Зараз жінка допомагає українцям розібратися з особливостями німецької бюрократії. 

“Цього року українці отримали можливість мати спеціальний статус у всьому Євросоюзі, це так званий тимчасовий захист. Це не класичне біженство, умови для українців відрізняються від умов для біженців з інших країн. Здебільшого українці отримують права, які урівнюються з правами місцевих. Так, введення цих прав у дію потребує певного часу та паперової тяганини, але без медичної допомоги, грошей на воду, їжу, одяг, а також без місця для ночівлі українці не залишаються”, – пояснює Марія Семашкіна.

Та разом із правами статус тимчасового захисту передбачає й обов’язки. І саме до цього українці, які тікають від війни до Європи, часто неготові.

До прикладу, в Німеччині для отримання соціальних послуг та виплат українці мають відвідувати спеціальну установу – джобцентр. Людині регулярно призначають дату відвідування – термін. Німецька держава сприймає це як повноцінну роботу, тому пропускати ці терміни не варто. Бо це є обов’язок українців у новому статусі. В разі пропуску від джобцентру надходить лист, у якому обов’язково буде повідомлено про відповідальність, яка покладається на людину після пропуску терміну. Це штрафи, можлива затримка виплат або їхнє повне скасування.

“Люди просто сприймають ці листи з джобцентру як безкоштовний додаток до журналу “Мурзилка”. Тому і не знають про наслідки ухилянь від своїх обов’язків. Але німецька держава весь час перестраховується, навіть якщо це два речення в кінці листа восьмим розміром шрифту”, – застерігає Марія Семашкіна.

Ще один важливий обов’язок українських біженців, з наслідками якого доводиться розбиратися Марії – відвідування школи для українських школярів.

“Всі діти мають ходити до школи, в різних країнах ЄС можуть різнитися обов’язки, встановлені для українців, але здебільшого вони схожі. В Німеччині це діти віком до 18 років, які ще не отримали атестат в Україні, – розповідає працівниця соціальної служби. – Наші батьки часто не припиняють навчальний процес дітей в українських школах, час відвідування шкіл співпадає, і діти починають пропускати місцеву школу. Важливо розуміти, що за пропуск школи, наприклад, у Німеччині передбачений штраф. Це дуже прикро, коли про це можуть просто не знати”.

Взагалі варто знати, що в Європі права й обов’язки дітей особливо цінуються. Для українців це теж може здаватися дивним, але служби з прав неповнолітніх можуть перебрати опіку над вашою 17-річною дитиною, навіть якщо ви залишили її на когось із родичів. Краще убезпечити себе і написати довідку в довільній формі про те, що ви особисто довірили опіку над дитиною.

“Є ще одна порада, яку я даю всім українцям: завжди говоріть правду працівникам соціальних служб. Це дуже неприємно визнавати, але серед людей, які тікали від війни з України, трапляються різні люди. Є й такі, які приховують свої прибутки з України, наявність майна. Жінки можуть збрехати про те, що розлучені, аби отримати вигідніші умови. Не варто так робити хоча б тому, що за такі дії передбачена кримінальна відповідальність”, – застерігає Марія Семашкіна.

Трапляється й інша крайність – фатальна наївність та незнання своїх прав, якою користуються недобросовісні місцеві. Буває, що біженці з України платять за прописку, або ще гірше – погоджуються відпрацьовувати за допомогу, які їм надають домовласники. Прибиранням дому, наприклад.

“Це все порушення закону. Ви маєте пам’ятати, що яка б країна не надала вам прихисток, оформлення всіх послуг і виплат відбувається лише через спеціальні соціальні установи. Не довіряйте людям з вулиці або з чатів у соціальних мережах”, – застерігає працівниця соцслужби.

Аби не потрапити в халепу із законом за кордоном, запам’ятайте головні поради:

  • Для розв'язання усіх питань, пов'язаних з соціальними послугами, звертайтеся лише до спеціальних соціальних установ.
  • Одразу знайдіть перевіреного перекладача, більшість країн не зобов’язана його вам надавати. Так ви уникнете плутанини з документами і можливих санкцій.
  • Оформлюйте всі виплати лише на банківські реквізити, до яких маєте доступ ви особисто.  Це убезпечить вас від шахрайства.
  • Заручіться допомогою місцевих волонтерів. Вони зможуть порадити перевірені контакти українців, які приїхали раніше та мають більше досвіду у розв'язанні різноманітних питань.

Повʼязані теми:

Наступна публікація