Ситуація SOS. Чим допоможуть дипломати українцям, які вскочили у халепу за кордоном

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Експерти дали поради українцям, як поводитися у "позаштатних" ситуаціях в інших країнах.

На тлі повідомлень про загрозу смертної кари одеситу в Ірані, про долю українських моряків у Греції та про напади на українців за кордоном у громадян все частіше виникають запитання щодо якості захисту державою їхніх прав за кордоном.

Лише протягом травня за кордоном було побито одного українця і вбито трьох. І це тільки ті випадки, які стали відомі громадськості через ЗМІ.

1 травня у польському селі Стара Гута стався напад на українців, які відновлювали історичне кладовище. А за кілька днів у селі Глоскув, поблизу Варшави, група невідомих напала на трьох громадян України і жорстоко побила одного з них. Напад нібито був спланований – чоловіки били своїх жертв бейсбольними битками. Один з українців потрапив до лікарні з проломленим черепом і відкушеним язиком. Зараз 52-річний тернопільчанин прийшов до тями і його життю нічого не загрожує.

За даними місцевої прокуратури, свідчення різняться, тому поки що правоохоронці не можуть встановити ні кількість, ні особу, ні національність нападників. Допитувати потерпілого поки що не дозволяють лікарі.

7 травня трагедія сталася на воді – тіла двох українських моряків знайшли на борту корабля в Атлантичному океані поблизу Кабо-Верде. Загиблі – помічник капітана Микола Лукашов та бортовий механік Олександр Червоний. Офіційно родичам спочатку повідомили про природню смерть. Проте пізніше виявилося, що в обох чоловіків був набряк легень, тож заговорили про отруєння.

За непідтвердженими чутками, українські моряки могли дізнатися про контрабанду на борту "Атлантик Гармоні", можливо, нафтопродуктів. Турецьким судном, яке ходить під прапором Гонконгу, наразі займається місцева поліція.

МЗС України вдалося зв’язатися як з власниками судна, так і з владою Кабо-Верде. Консул займається питанням повернення тіл загиблих до України. Смерть моряків уже розслідують.

ВідеоУкраїнські дипломати отримали результати розтину тіл загиблих українських моряків

Але без згоди родичів причини смерті не повідомляють. ТСН з власних джерел дізналася, що у свідоцтві фігурує слово "асфіксія" - удушення. А от чи була смерть Олександра Червоного та Миколи Лукашова насильницькою, чи їх отруїли, - поки що загадка. 7 травня їхні тіла знайшли на борту корабля в Атлантичному океані. 

Українські дипломати отримали результати розтину тіл загиблих українських моряків

Ще за кілька днів, 9 травня, надійшло повідомлення про вбивство українки в Італії. Інцидент стався у місті Мелфі у провінції Поненца. 33-річний Антоніо Жірарді вбив пострілом у серце із табельної зброї свою дружину-українку Марину Новожилову, яка була родом із Дніпра. Потім чоловік і сам застрелився.

Мотиви вбивства поки невідомі, проте родичі кажуть, що чоловік Марини був дуже ревнивим. Тепер родичі дівчини опинилися перед проблемою її поховання, яке в Італії коштує 6-7 тисяч євро, а кремація – 2 тисячі євро. Батьки Антоніо відмовилися покривати витрати на поховання його дружини. Дипломати кажуть, що можуть допомогти з перевезенням тіла до України, проте для цього необхідно зібрати пакет документів.

ТСН.ua зібрав основні проблеми і ситуації, з якими українці можуть стикнутися за кордоном, та перерахував допомогу, яку можуть надати у консульстві.

Часом ця допомога залежить від суб’єктивного фактора – бажання співробітників консульства допомагати. Проте, зауважив колишній дипломат й експерт-міжнародник Богдан Яременко, треба розуміти, що у питаннях захисту прав громадян України консульська служба обмежена багатьма моментами – українським законодавством, міжнародними актами і ресурсами, зокрема, фінансами.

Богдан Яременко знає про ситуацію не з чуток – у 90-х роках він працював віце-консулом у США, а кілька років від 2010-го обіймав посаду генерального консула у Туреччині.

У будь-якому разі перед поїздкою за кордон варто зайти на сайт консульства України у країні призначення та переписати собі телефон для термінового зв'язку. Ним можна скористатися цілодобово у випадку загрози життю або здоров'ю громадянина України.

Напад

У ситуації, коли на вас було скоєно напад, варто одразу звернутися до поліції з заявою, а потім – до посольства за телефоном для термінового зв'язку.

У разі отримання травм, зауважив адвокат Михайло Можаєв, цим крокам передуватиме звернення до медичного закладу для отримання першої допомоги. Медики мають зафіксувати травми і факти погіршення здоров'я, якщо такі є. Після цього постраждалий має звернутися до своєї страхової компанії для фіксації настання страхового випадку і подальшої компенсації витрат.

Консульство у таких випадках має спочатку повідомити родичів про ситуацію.

Якщо постраждалий не застрахований або страхова не покриває всіх витрат і родичі також не мають можливості допомогти з лікуванням, дипломати можуть звернутися до сторонніх організацій, які можуть допомогти, в тому числі фінансово.

Проте, за словами адвоката, це є скоріше додатковою опцією, аніж обов'язком консула.

ВідеоРідні вбитої в Італії українки розповіли про останній вечір із загиблими

27-річну Марину Новожилову, уродженку Дніпра, застрелив її чоловік Антоніо Джирарді. Подружжя мешкало у містечку Мельфі на півдні країни. Друзі дніпрянки розповіли, що вона завжди мріяла про родину і про жодні конфлікти з чоловіком ніколи не говорила. Друзі Марини збирають гроші, аби поховати її на батьківщині. 5168 7573 1814 0854 ПриватБанк - Анастасія Леднянська (подруга)

Рідні вбитої в Італії українки розповіли про останній вечір із загиблими

Смерть і форс-мажори

У держбюджеті не передбачені витрати на медичні чи ритуальні послуги (захоронення, кремація) або навіть транспортування тіла до України у разі смерті громадянина за кордоном, якщо інцидент стався під час приватної поїздки громадянина з метою відпочинку, лікування або заробітку.

За словами експерта Богдана Яременка, тут діє механізм, покликаний попередити зловживання зі сторони працівників консульств.

"Якщо виникає така ситуація, коли потрібно повернути в Україну людину або її тіло, то консул зобов'язаний знайти небюджетні шляхи вирішення питання. Взагалі спочатку консул має з'ясувати мету перебування людини у країні, потім перевірити, чи була страховка, чи покриває необхідні витрати страховка, турфірма чи компанія, яка відправила людину у відрядження, чи можуть це зробити родичі. Без з’ясування цієї інформації консул навіть не має права звернутися до МЗС щодо фінансування. Це механізм, який попереджує зловживання, адже в іншому випадку можна всіх своїх знайомих возити на курорти за державний кошт", – зауважив Яременко.

За державний кошт вивозять людей під час евакуацій, коли виникають форс-мажорні ситуації. У цьому випадку рішення про виділення коштів на рятувальну операцію ухвалює Кабмін.

Єдина фінансова допомога, яку може надати консульство, це разова виплата до 50% суми добових, визначених постановою Кабміну для певної країни. Ця сума коливається залежно від країни, проте всюди вона є мізерною, її не вистачає навіть на один день, не кажучи вже про більш тривале перебування, яке може бути необхідним, наприклад, у разі крадіжки паспорта.

Втрата документів

У разі втрати документів діють обмеження, які накладає українське законодавство. Так, консульські установи не можуть самі видати новий паспорт, вони виступають лише у ролі поштової скриньки.

Консульство має пересвідчитися у тому, що заявник є громадянином України та передати дані про нього до МЗС. Вже в Україні виготовляється новий паспорт, який дипломатичною поштою передається до відповідної країни та видається заявнику.

Відновити паспорт можуть не всім, а лише тим українцям, які постійно проживають за кордоном - навчаються, працюють за контрактом або мають дозвіл на постійне проживання і зареєструвалися у консульстві.

У разі втрати паспорта туристом, йому видається спеціальний документ – свідоцтво на повернення в Україну, яке дає право перетнути кордон. Проте з цим документом також можуть виникнути складнощі.

"Ця довідка – фактично папірець. І якщо повернення в Україну передбачає перетин кордонів інших країн, то можуть виникнути проблеми через те, що далеко не всюди прикордонники погодяться поставити візу у цю довідку", – пояснив Богдан Яременко.

Крім того, подавання заяви та отримання довідки потребує особистої присутності заявника, тож туристу доведеться їхати до столиці країни відпочинку, де зазвичай розташовуються консульські установи, і перебувати там деякий час в очікуванні документа.

ВідеоУ китайській в'язниці у нелюдських умовах тримають трьох українських танцівниць

У в'язниці міста Венчжоу вже понад місяць перебувають шестеро танцівниць, серед них - троє українок. Дівчат затримали ще 10 квітня. Поліція вдерлася на квартиру, де вони мешкали, і забрала у відділок вісьмох танцівниць. Потім двох відпустили, а інших звинувачують у порушенні китайського законодавства у сфері працевлаштування іноземців. Затриманих годують лише рисом і водою. 

У китайській в'язниці у нелюдських умовах тримають трьох українських танцівниць

Проблеми із законом

У ситуації, коли правоохоронці країни перебування обвинувачують українців у вчиненні злочину, консул не може піти проти дії місцевого законодавства і запросто визволити їх. Також консул не може виступати адвокатом підсудних.

Тим не менш консул має переконатися, що суд над людиною буде об'єктивний і справедливий, пересвідчитися, що українцю надали перекладача й адвоката, або допомогти у пошуку адвоката, якщо підсудного не задовольняє якість наданого державою адвоката.

Також консул може звертатися до поліції, перевіряти, як утримується громадянин. Має реагувати на скарги й за необхідності домагатися того, щоб умови утримання були змінені на гуманні.

Майже як американці

Часто бажання консула надати підтримку українцям, які опинилися у скрутному положенні, упирається у проблему поганого фінансового забезпечення консульських установ.

Наприклад, часто, щоб відвідати ув'язненого громадянина, консулам доводиться їздити на далекі відстані від столиці. Але не часто хтось цікавиться, чи реально у консульської установи є бюджет на ці поїздки – на пальне, проживання в готелі, зауважив Богдан Яременко.

Крім того, багато консульських установ не відповідають сучасним безпековим і санітарним стандартам, зокрема, приймальні не облаштовані для довгого очікування у чергах, немає громадського туалету та доступної питної води.

Проблема фінансового забезпечення має бути вирішена на рівні Кабінету міністрів, президента і Верховної Ради. А в самому міністерстві, додав експерт, потрібно правильно розставити пріоритети у роботі.

"Проблема в тому, що МЗС не усвідомлює себе як відомство, яке надає послуги. Дипломати схильні вважати, що вони працюють з національними інтересами, забуваючи про інтереси громадян. На словах декларується, що це важливо, але, зважаючи на систему фінансування, так не здається. Для того, щоб українці могли відчути покращення обслуговування, фінансування потрібно збільшити у рази", – наголосив Яременко.

Що ж стосується інтенсивності зусиль, які консули докладають до захисту прав українців понад своїх обов'язків, то це звичайно залежить від їхнього бажання й кожного окремого випадку. Принаймні турецькі правоохоронці, зізнався Яременко, часто казали, що так за своїх громадян борються лише українці й американці.

Ольга Скичко

Залиште свій коментар

Вибір редакції