Скандал через "Героїв УПА" триває: як Польща стріляє собі в ногу, вчергове розпалюючи антиукраїнську істерію

Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш стверджує, що польський уряд і президент дали Україні час переглянути рішення щодо присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій (ССО) ЗСУ почесного найменування «імені Героїв УПА». Очільник МЗС Радослав Сікорський своєю чергою нагадав слова голови польського уряду Дональда Туска, що Україна припустилася помилки, яку має виправити. Серед іншого Туск також заявив, що своїм рішенням президент України не хотів образити Польщу, проте українській стороні бракує чутливості.

Нагадаємо, що указ про присвоєння почесного найменування підрозділу ССО ЗСУ Володимир Зеленський підписав 26 травня. Одразу після цього Польща зчинила гучний скандал, який не вщухає вже два тижні. Президент Польщі Кароль Навроцький пригрозив позбавити Володимира Зеленського ордена Білого орла — найвищої відзнаки країни. А кандидат на посаду прем’єра від партії «Право і справедливість» (ПіС) Пшемислав Чарнек висловився на адресу заступника міністра науки Польщі Анджея Шептицького (правнук брата митрополита Андрея Шептицького):

«Чому в цьому уряді досі є українці, які ображають поляків?»

Минулого тижня ТСН.ua вже писав, що скандал, який зчинили польські політики — це фактично старт передвиборчої кампанії у Польщі. Парламентські вибори в країні мають відбутися восени 2027 року. Найбільшу антиукраїнську хвилю там зараз здіймають саме представники ПіСу та проросійські «Конфедерація» та «Конфедерація корони польської», члени яких стояли за протестами польських фермерів на українському кордоні 2023-2024 років. Дані травневого опитування Центру дослідження громадської думки (CBOS) вказують, що «Громадянська коаліція» Туска на першому місці в рейтингах — 30,8%. Проте її підтримка, порівняно з квітнем, просіла на 1,2%. А от підтримка ПіСу та «Конфедерації» зросла на 1,4% та 2,3% — до 19,6% та 15,3% відповідно.

Тож тепер зрозуміло, чому саме представники ПіСу та «Конфедерації» кричать найголосніше, намагаючись звинуватити уряд Туска, який і без того вимагає від України вибачень та скасування указу Зеленського, в надмірній «проукраїнськості». До чого вже призвів скандал через «Героїв УПА», які так обурили Польщу? Та як польські політики в своїх заявах перегнули палицю, завдаючи шкоди інтересам самої Польщі? Читайте в матеріалі ТСН.ua.

Заборонити вулиці Бандери: показовий приклад Вінниці

Після візиту голови Офісу президента України Кирила Буданова до Варшави минулого тижня й зустрічей там у МЗС та Міноборони ЗМІ помітили, як до Лондона на саміт у форматі E3 Володимир Зеленський летів через Кишинів, а не Жешув. У цей самий час у соцмережах під дописами польських політиків, експертів та інфлюенсерів було багато коментарів про те, що Україна невдячна, тому треба забрати у неї право «користуватися» аеропортом Жешув-Ясьонка, перекривши постачання допомоги.

Коли у Туска запитали про зміну аеропорту вильоту Зеленського, він відповів, що не буде вказувати, куди та як має літати український президент. У МЗС України заперечили політичну прив’язку до логістики Зеленського, яка вирішується окремо його службою протоколу.

«Я бачив цю прив’язку. Давайте не політизувати питання логістики й не привертати цим особливу увагу з безпекових питань. Політичний вимір тут відсутній і не треба його шукати», — прокоментував речник українського МЗС Георгій Тихий.

Надвечір середи, 10 червня, український борт номер один знову повернувся з Молдови до Польщі. Тож дійсно, можливо, тут і не варто шукати політичне забарвлення, якби не ще більш обурлива новина, яка з’явилася того ж дня. Стало відомо, що Вінниця відкликала свій запит про допомогу автобусами до польського міста-побратима Кельце через мову ворожнечі, ненависті й брехні, яку розпалили місцеві політики.

Так, наприклад, голова міськради Кельця Мачєй Якубчик (є позафракційним, проте його обрання на посаду в лютому цього року підтримала ПіС, яка, як пише Wyborcza, скинула попереднього голову від «Громадянської платформи») заявив, що «саме у Вінниці одну з вулиць перейменовано на вулицю Степана Бандери, й саме цією вулицею їздив би один із 15 автобусів із Кельців, які планували безкоштовно передати місту». Депутат від ПіСу Марчин Стемпнєвський додав, що автобуси (які місто виводить з експлуатації через технічний стан і пробіг), треба продати, а гроші витратити на потреби містян.

Мер міста Кельце Агата Войда, яка була обрана від «Громадянської платформи», наголосила, що через брехню, маніпуляції і звичайну людську підлість мер Вінниці Сергій Моргунов вирішив відкликати прохання про передавання автобусів, вкотре висловивши слова вдячності мешканцям Кельце за роки підтримки, допомоги й солідарності. Проте навряд чи слова Агати Войди перебили ґвалт, який здіймають партійці ПіСу, а також антиукраїнської і проросійської «Конфедерації» та «Конфедерації корони польської».

Мова ворожнечі: як польські політики розпалюють ненависть до українців

Протягом останніх двох тижнів у соцмережах суттєво збільшилася кількість Reels і Stories від українців, які живуть у Польщі, щодо частих проявів до них ксенофобії з боку поляків. Нерідко це закінчувалося зверненням до поліції. Проте справедливо буде також нагадати, що й до скандалу, який зчинили польські політики після рішення Зеленського присвоїти почесне найменування «Героїв УПА» підрозділу ССО ЗСУ, кількість випадків вибіркового, несправедливого та протиправного ставлення до українців з боку поляків, аж до випадків побиття, суттєво збільшилася.

ТСН.ua вже писав, як на початку травня у Варшаві п’ятеро поляків, серед яких троє неповнолітніх, жорстоко побили підлітків з України, які дістали серйозні травми. Це широко висвітлювали польські ЗМІ. Нападникам загрожує позбавлення волі на строк до восьми років. Мер Варшави Рафал Тжасковський, коментуючи інцидент, вказав на відповідальність правих польських сил, «слова яких іноді мають саме такі наслідки й можуть сприйматися бандитами як заохочення до подібних дій».

Разом із цим були ще два випадки, які також набули неабиякого поширення в ЗМІ, проте в зовсім іншому контексті. Обидва стосувалися депортації українців за правопорушення — вилов легендарного сома із озера Балатон у варшавському районі Гоцлав та заїзд машиною до заповідної зони до озера Морське Око у Татрах. Останній інцидент навіть коментував Дональд Туск. За перше правопорушення передбачено навіть кримінальну відповідальність, за друге — адміністративну. Проте в обох випадках Прикордонна служба, за погодженням із МВС, кваліфікували дії українців як загрозу громадському порядку або безпеці держави, депортувавши їх із Польщі.

Днями в німецькому Дрездені, як пише Rzeczpospolita, поляк у стані алкогольного сп’яніння рибалив біля міського Цвінгера — історичного комплексу чотирьох палаців. Проте німецькі політики, наприклад канцлер Фрідріх Мерц, не коментували цей інцидент. ТСН.ua аж ніяк не робить висновок, що за протиправні дії у Польщі українці не мають відповідати перед законом. Проте очевидно, що польські політики використовують такі випадки для заробляння політичних балів, а провладна коаліція, щоб не втрачати ініціативу, також це підхоплює. Нагадаємо, що випадки депортацій почалися від серпня минулого року, коли на концерті білоруського репера Макса Коржа помітили прапори ОУН-УПА. Після цього з Польщі депортували 57 українців.

Україна має все скасувати: Польща говорить мовою образ й ультиматумів

Вже у четвер, 11 червня, стало відомо, що фракція ПіС у міськраді міста Кельце направила голові Мачєю Якубчику резолюцію, закликаючи мера Вінниці змінити назву вулиці Степана Бандери, що є безпосереднім втручанням у справи суверенної держави Україна поруч із закликами польських політиків скасувати указ Зеленського про присвоєння почесного найменування «Героїв УПА» підрозділу ССО ЗСУ.

Помірковані польські ЗМІ, історики та експерти закликають польських політиків схаменутися, нагадуючи заяву Кароля Навроцького від 2023 року: «Українці мають право обирати своїх героїв. Я не маю на це жодних претензій». Проте, схоже, що за ці два тижні антиукраїнська риторика в Польщі вже вийшла з-під контролю, коли віцеголова ПіС і їхній кандидат у прем’єри Пшемислав Чарнек висловився на адресу заступника міністра науки Польщі Анджея Шептицького у ксенофобській манері. На додачу, як вже повідомляв ТСН.ua, за даними опитування CBOS, які були опубліковані в лютому цього року, 43% поляків заявили про неприязнь до українців як до нації.

Речник президента Польщі Рафал Леськевич заявив, що Навроцький ухвалить рішення щодо позбавлення Зеленського ордену Білого орла «у відповідний час». Туск, на додачу до своєї заяви про «помилку української сторони, яка тепер має знайти рішення», заявив, що Києву «бракує історичного розуму», також обурюючись, що Польщу не покликали на саміт у форматі E3 до Лондона в неділю, 7 червня.

«Я мав довгу розмову з канцлером Мерцом, який пояснив свої мотиви та детально представив перебіг переговорів у Лондоні. Я сказав, що з точки зору Польщі ми не будемо поважати жодних угод, у яких Польща не бере участі, тобто вони не будуть для нас обов’язковими, а Польща є абсолютно необхідною ланкою для серйозних дискусій щодо майбутнього України та регіону», — зауважив Туск.

Багато українських дописувачів у соцмережах іронічно зауважували, що Польщу не покликали в Лондон, бо там йшлося про майбутнє Європи, а не чергове з’ясування подій минулого, щодо яких політики мають нарешті поставити крапку й залишити їх історикам та експертам. До того ж в Україні справедливо нагадують, що саме ПіС 2016 року, повернувшись до влади на гаслах про історичну політику для мобілізації свого електорату, фактично знехтувала формулою «прощаємо й просимо прощення».

Спікер Сейму Влодзімеж Чажастий вважає, що «хтось у цій справі, не ображаючи нікого, має виявитися мудрішим». А колишній міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович закликав не ставитися до України, яка має майже мільйонну армію, патерналістськи, тому думка, що Польща може їй щось нав’язати, є великим непорозумінням. Проте, схоже, що поступатися Варшава не збирається. Разом із автобусами для Вінниці Польща блокує й ідею Німеччини про перенаправлення Україні 6,6 млрд євро з Фонду миру, розблоковані Угорщиною.

«Німеччина не може вирішувати за весь ЄС і вказувати кому й скільки компенсувати. Наша позиція тут непохитна: солідарність з Україною не повинна відбуватися за кошт безпеки самої Польщі. Ці гроші (450 млн євро з 6,6 млрд євро — Ред.) просто належать Польщі. Ми передали Україні техніку на мільярди злотих (насправді майже 2 млрд злотих — Ред.), і ЄС зобов’язався повернути частину цих коштів. Ці гроші мають піти на модернізацію війська польського», — заявив заступник міністра оборони Польщі Цезарій Томчик.

За даними соціологічної групи «Рейтинг», 58% українців підтримують участь ЗСУ в захисті Польщі, якби на неї напала Росія. Водночас, як свідчить опитування Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR), виборці двох ультраправих польських партій вважають Україну переважно «суперником» або «противником».