"Російськомовні щелепи", ВПО та Багряний: що відомо про скандал, в який потрапила блогерка Емма Антонюк
Соцмережі вибухнули історіями мешканців сходу України у відповідь на висловлювання Емми Антонюк про «проблеми з ідентичністю». Сама блогерка стверджує, що її слова вирвали з контексту, а вона лише переказувала досвід бібліотекарок.
Мовний скандал / © ТСН
Українська інтерв’юерка та блогерка Емма Антонюк опинилася в епіцентрі гучного суспільного скандалу. Причиною стали її висловлювання про мешканців сходу України та внутрішньо переміщених осіб (ВПО), які пролунали під час розмови з Маріам Найем.
ТСН.ua зібрав всі подробиці гучного скандалу.
Що саме обурило суспільство
Резонанс викликали фрагменти інтерв’ю, де Антонюк описувала роботу свого благодійного проєкту «Різниця Є». Блогерка розповідала про те, як у прифронтових селах поява україномовних книжок стає подією, та вжила низку емоційних формулювань щодо місцевих мешканців.
«Але коли в селі Рогань з’являється 700 книжок, пенсіонери, все життя „рускоговорящіє“, які читали тільки „рускіє детектіви“, починають ставати в чергу за „Бріджертонами“. Вони не говорили українською, бібліотекарка каже. Просто ця історія мене дуже сильно вразила. Нам треба в це інвестувати. … Канєшно, вони беруть книжки, підсідають на книжки. А ці люди — вони „рускоговоряща чєлюсть“, вони були зросійщені, у них там були проблеми з ідентичністю, вони перший раз у житті читають „Тигроловів“. І охр*нівають», — заявила Антонюк під час розмови.
Відповідь Антонюк та доля проєкту «Різниця Є»
На тлі масової критики Антонюк опублікувала серію InstaStories, у яких заявила, що її позицію було спотворено. Блогерка поставила під сумнів залученість своїх критиків до реальної допомоги бібліотекам.
Допис Антонюк / © Фото з відкритих джерел
Далі вона оголосила про нібито завершення свого проєкту «Різниця Є», який протягом кількох років займався постачанням нових україномовних книжок до сільських та прифронтових регіонів. Антонюк пояснила, що самостійно координувала цю роботу, проте це залишалося непомітним для загалу.
Допис Антонюк / © Фото з відкритих джерел
Однак уже наступного дня інтерв’юерка змінила рішення, зазначивши, що суспільна потреба у книжках є вищою за її бажання покинути ініціативу через гейт.
«Різниця Є житиме, бо історії українською мусять бути там, де Росія століттями їх знищувала. В Україні це повсюдно. І це треба виправляти», — наголосила вона.
Допис Антонюк \ На фото присутня лише частина допису / © фото з соцмереж
Блогерка додала, що частина фондів формується коштом її рекламних контрактів та благодійних публічних бесід, а її майбутня дебютна книжка також присвячена цьому проєкту.
Щодо скандальних висловлювань Антонюк підкреслила, що в інтерв’ю вона не узагальнювала досвід усіх мешканців сходу чи ВПО, а лише переказувала конкретні історії та спостереження, якими з нею ділилися бібліотекарки у приватних розмовах.
«Я точно бачу, що переважна більшість людей, які обурились цим висловам, не дивились інтервʼю. А відтак і не зауважили фрази „і якби я не чула ці історії від бібліотекарок“. Тобто, виявляється, я не говорила про ваш особистий досвід (тяжкий, трагічний, який мені особисто не доводилось переживати). А всього-на-всього переказувала історії, якими хвалились бібліотекарки в приватних розмовах. І так, ці історії не були особисто про вас», — зазначила авторка допису.
Також попри масштабну хвилю обурення Антонюк відмовилася просити вибачення. Свою позицію вона аргументувала тим, що не вважає коректним перепрошувати за чужі інтерпретації її слів, які, на її думку, не відповідають дійсності.
«Перепрошувати за те, що люди не розібрались і накинулись, мені принципово не хотілось», — зазначає Антонюк.
Блогерка підкреслила, що й надалі самостійно відправлятиме книжки до сільських бібліотек, адже вважає цю роботу стратегічно важливою для подолання наслідків столітнього зросійщення.
Реакція соцмереж: «Ми не піддослідні тваринки»
Після оприлюднення інтерв’ю мережа Threads вибухнула обуренням. Мешканці сходу та півдня України почали масово спростовувати тезу про «необізнаність» регіону. Користувачі нагадували, що вивчали українську літературу, твори Василя Стуса та Миколи Хвильового задовго до того, як це стало трендом.
«Трошки дивно, якщо чесно, ніби ВПО — це якісь тваринки, за якими цікаво спостерігати. Ще й пішли книгу українською купили, це ж треба!» — пишуть розгнівані користувачі.
Допис користувачів / © Фото з відкритих джерел
Люди також звертали увагу на некоректність терміну «російськомовна щелепа», наголошуючи, що такі наративи лише підсилюють поділ між українцями та стирають різноманітність досвідів.
Допис користувачів / © Фото з відкритих джерел
Допис користувачів / © Фото з відкритих джерел
Допис користувачів / © Фото з відкритих джерел
Допис користувачів / © Фото з відкритих джерел
Однак інші користувачі стали на бік блогерки. Поки одні пропонували «донати» для підтримки проєкту, інші зауважили, що вини блогерки у цьому разі немає, адже «вона описала конкретний випадок у конкретному селі». Деякі користувачі зазначили, що у розпалі мовних конфліктів винна лише країна-агресорка — Росія.
Допис користувачів / © Фото з відкритих джерел
Допис користувачів / © Фото з відкритих джерел
Допис користувачів / © Фото з відкритих джерел
Допис користувачів / © Фото з відкритих джерел
Нагадаємо, Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська винесла рішення про накладення штрафу в розмірі 5100 грн на водія таксі в Харкові через відмову обслуговувати пасажирку українською мовою.
Згідно зі статтею 36 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», українська є обов’язковою мовою обслуговування у сфері транспорту, а перехід на іншу мову можливий лише за згодою клієнта.
Після інциденту сервіс таксі безстроково обмежив доступ водія до платформи та додатково нагадав усім працівникам про необхідність обслуговування клієнтів державною мовою.