Жінка прийшла влаштовувати дитину до школи, а їй відмовили через нестачу місць.
У Харкові не захотіли приймати до гімназії маленьку дочку загиблого в авіакатастрофі Ан-26 штурмана Олексія Остапенка. За словами вдови, директор навчального закладу запропонувала посадити дитину до кого-небудь на коліна у кутку класу, пояснивши, що вільних місць уже немає. Сама ж керівниця заперечує звинувачення.
Про цей випадок повідомляє OBOZREVATEL.
До трагедії 25 вересня Олексій Остапенко з сім'єю жив в Чугуєві, де він служив. Після того, як чоловік загинув, Олена Остапенко з донькою Лізою вирішили переїхати до Харкова до її батьків. Звичайно, виникло питання зі зміною школи, дівчинка навчається у другому класі.
"Недалеко від нас в Харкові розташована гімназія "Освіта". Нам лише одну зупинку потрібно під'їхати. У Чугуєві Ліза теж навчалася в навчально-виховному комплексі. Ми з Олексієм намагалися дати дочці найкращу освіту. Вона вивчає англійську мову, вчиться на кембриджських курсах, можливо, після школи отримає вищу освіту за кордоном. Ми з Олексієм цим жили", – розповідає Олена.
Однак, коли молода мама прийшла до гімназії, то її тут прийняли не дуже привітно.
"Я представилася, сказала, що вдова штурмана, який загинув. Так склалися обставини, що ми переїжджаємо до Харкова, тому дочку потрібно влаштувати до школи. Вона не може довго сидіти вдома і дивитися, як мама плаче, її потрібно чимось зайняти. Але директор відразу заявила, що ми прийшли сюди посеред навчального року. І навіть якби вона хотіла нас прийняти, то у неї немає зайвої парти і стільця для доньки. Ну, можна посадити її до кого-небудь на коліна в кутку класу. Вона так це і сказала! Додала, що в законі про освіту не написано, що вона зобов'язана приймати дітей військових або бійців АТО", – з болем говорить вдова.
Сама директорка гімназії Тетяна Кучеренко категорично все заперечує.
"Що? Які коліна? Що ви говорите! Я за свої слова відповідаю! Прийшла мама, я їй пояснила, що у мене тільки один клас на паралелі і там 31 учень. У мене технічно немає можливості прийняти. Нам навіть старі меблі нізвідки взяти. У нас поруч є інші школи, можуть піти туди. За словами мами, у Мінобороні їй пояснили, що у неї є пільги. Але за законом ми можемо приймати дітей з мікрорайону, дітей співробітників, а також братів і сестер наших учнів. І тільки після цього будь-яких дітей. Але у нас класи переповнені. Ні про які коліна я не говорила, це фантазії мами", – сказала директорка.
Жінка розповідає, що у їхній із чоловіком родині навчання було одним із головних пріоритетів. Олексій і сам постійно самовдосконалювався. За словами Олени, він був єдиною людиною в частині, що вів радіообмін англійською мовою і мав на це дозвіл.
"З листопада він хотів отримати підвищення, перейти на п'ятий рівень і вже вести радіопереговори англійською за межами нашої країни. У теорії він опанував три типи літаків: винищувача, бомбардувальника і транспортний літак. Цей останній політ теж був для нього сходинкою в підвищенні кваліфікації", – згадує вдова.
Зараз Олені доведеться важко звикати до життя без Олексія. Раніше все їхнє життя і побут крутився навколо тата. "Він прослужив у ЗСУ десять років, був офіцером. Це не робота з дев'яти до шести. Його могли викликати в будь-який час і він мав бути готовий. Я діставала тривожну сумку, складала речі і вручала йому. Така доля військових дружин. Тому я не працювала, займалася чоловіком і дитиною. Ми мріяли і про другу, але не встигли", – додала вона.
Нагадаємо, що 25 вересня о 20:45 під Чугуєвом в Харківській області впав і загорівся літак, на борту якого знаходилися 27 осіб — члени екіпажу, курсанти та офіцери Харківського університету Повітряних сил ЗСУ ім. Кожедуба. Опилюднено офіційний список загиблих в авіакатастрофі біля Чугуєва курсантів та офіцерів. 25 людей загинули на місці, один помер від отриманих опіків у лікарні. Вижити вдалося одному курсанту.