"Смог" у Києві та чадний газ над Україною: чи дійсно раптово погіршився стан повітря і що до цього призвело

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Забрудненню повітря сприяє спалення сільськогосподарських відходів.

Протягом останніх днів у соціальних мережах користувачі активно скаржаться на якість повітря у Києві. Згідно з додатком SaveEcoBot, індекс якості повітря в Києві наближався до негативних позначок. Інший ресурс AirVisual показав загальний індекс забруднення в столиці понад 160 одиниць за норми від 0 до 50.

Також екоактивісти забили на сполох і через рівень чадного газу над територією України, який був вищий, ніж над найбільшими промисловими зонами в усьому світі.

Водночас, офіційні органи влади запевняють, що рівень шкідливих речовин у столиці не перевищує норми. Те саме повідомили і метеорологи. За їхніми словами, проблеми із якістю повітря є, але не в столиці.

ТСН.ua розповідає про те, що відбувається, як реагують екологи та влада, і що варто зробити, аби уберегтися від впливу шкідливих речовин у повітрі.

Позиція влади

Після обговорень у соціальних мережах запитання про забруднення повітря було задане прем’єр-міністру Олексію Гончаруку.

"Ми зараз розбираємося з цим. Попередньо мені доповіли, що, за офіційними нашими даними, у нас в повітрі нічого аномального не спостерігається, і якість повітря в межах, воно називається ГДК – гранично допустима концентрація. Ніяких аномальних перевищень чогось небезпечного в повітрі ми за офіційними даними жодних не бачимо", - розповів Гончарук.

Після цього було проведено кілька брифінгів з приводу стану повітря у Києві. На обох киян запевняли, що рівень забруднення не перевищує норму.

"Коли вдень у нас повітря прогрівається, вночі прохолодне повітря. За умов того, що 100% вологість, за інформацією Гідромету на 9 ранку була, то це – звичайний туман. Але за рахунок того, що немає достатньої кількості протягів, щоб його здувало, то ми бачимо ці завислі речовини просто неозброєним оком", - наголосив начальник відділу природокористування та контролю управління екології та природних ресурсів КМДА Олександр Савченко.

Він додав, що довкола міста жителі приватного сектору палили листя і сміття, що також могло повпливати на запах у повітрі та задимленість.

"У місті Києві, за інформацією центральної геофізичної обсерваторії, на 18 жовтня по точках спостереження  перевищень не було крім проспекту Перемоги, там було при гранично допустимій концентрації  3 мг на метр кубічний перевищення на 0,5, тобто 3,5%", - пояснив чиновник. Савченко додав, що така ситуація – цілком нормальна для цієї пори року.

Цю інформацію також підтвердили і в Центральній геофізичній обсерваторії імені Бориса Срезневського - головній організації з питань методичного керівництва мережею спостережень за хімічним забрудненням навколишнього природного середовища.

"Взагалі, за останні дні концентрації оксиду вуглецю, які б характеризувались як високі, на мережі моніторингу гідрометслужби не зареєстровані", - уточнили там. Водночас в обсерваторії зазначили, що осінні погодні умови – тумани, наявність приземних інверсій, коли біля землі утворюється затримувальний шар повітря, можуть сприяти накопиченню забруднювальних речовин. Але за даними спостережень на мережі моніторингу гідрометслужби в останні дні високих рівнів забруднення оксидом вуглецю не зафіксовано.

Згодом в Укргідрометцентрі пояснили, що забруднення повітря існує, однак не в Києві, а в інших українських містах.

"Лише в Дніпрі, Кам’янському, Кривому Розі, Львові і Одесі відбулось перевищення гранично допустимої концентрації, але таке перевищення є характерним для такого осіннього періоду, і нічого надзвичайного на території України нема", - заявив директор Укргідрометцентру Микола Кульбіда.

На ситуацію із забрудненням повітря, зокрема від чадного газу, відреагувала новопризначена заступниця міністра енергетики та захисту довкілля Ірина Ставчук.

"Мій швидкий аналіз стану забруднення повітря. Мапа за посиланням має шкалу, де найбільше значення чадного газу - 1200 часток на мільярд. При цьому гранично допустимі концентрації - 5000. Звичайно, чим менше, тим краще, але панікувати немає причин. В ході аналізу дізналися, що інформація по моніторингу стану повітря в Києві відстає на добу, бо обладнання застаріле і інформація не надається в онлайн-режимі. А по Україні постійно взагалі не узагальнюється", - написала вона.

Мій швидкий аналіз стану забруднення повітря. Мапа за посиланням має шкалу, де найбільше значення чадного газу 1200...

Опубліковано Ириною Ставчук Понеділок, 21 жовтня 2019 р.

Що кажуть активісти

Насамперед активісти зазначають, що обладнання, на якому відбувається спостереження за якістю повітря в Україні, є застарілим і не відтворює точні дані.

"В Україні система моніторингу якості повітря дісталась нам у спадок від радянського союзу. Вона є застарілою технічно. Пунктів спостереження якості повітря мало. Наразі робляться деякі кроки на рівні законодавства щодо того, що система має бути модернізована, мають відстежуватися додаткові забруднювачі, має бути забезпечене фінансування та формування як людського, так і технічного ресурсу для цих додаткових пунктів спостереження. Але це все поки на словах і на законодавчому рівні. Наразі єдині дані, динамічні, які надходять в режимі реального часу - це дані із любительських датчиків, які різні ініціативи встановлюють в різних регіонах України, зокрема в Києві є такі ініціативи, в Дніпрі є, на сході України. Люди просто купують собі датчики, встановлюють їх і вимірюють якість повітря", - розповіла у коментарі ТСН.ua експертка громадської організації "Екодія" Олена Міскун.

За її словами, забруднення повітря показують лише неофіційні датчики, а влада має право реагувати винятково на офіційні дані.

"Іноді доводиться довіряти тому, що є, інакше іншої інформації просто немає. Але з іншого боку, організації державні, які займаються моніторингом, говорять про те, що любительські датчики неточні, їхні показники не можна вважати достовірними, але з іншого боку, немає жодних інших. Тож доводиться виходити з того, що є", - пояснила вона.

Експертка зазначила, що фактично повітря є забрудненим у Києві постійно, однак саме у період туманів шкідливі частинки видно неозброєним оком.

"Зараз, в туманний період часу, ми починаємо бачити перед очима те, чим ми дихаємо. І нам здається, що повітря стало більш забрудненим. Це не так. Насправді, повітря у Києві забруднене весь час. Просто часточки забруднення, які плавають у повітрі, вони настільки маленькі, ми їх просто не бачимо і нам здається, що ми дихаємо нормальним повітрям. Коли наступає туман, який ми бачимо на власні очі, або припікає сонце і немає руху повітря, ми починаємо на це більше звертати увагу. Але не треба думати, що в інший час у Києві все в порядку", - підкреслила вона.

У цьому її підтримали і низка інших екоактивістів. "Київські чиновники лише цього року почали якось напівпритомно коментувати тему забруднення повітря. До того, за невеликими виключеннями, просто реагували на аврали на Бортничах та в зв'язку з торфовищами", - повідомив на своїй сторінці активіст Євгеній Шиманський.

Проілюструю те, про що я періодично пишу останні 3-4 роки. Київ стає малопридатним та навіть небезпечним для життя...

Опубліковано Євгенієм Шиманським Субота, 19 жовтня 2019 р.

Декілька днів в соцмережі алярм про показники забруднення повітр'я в Києві. Такого смогу який видно неозброєним оком в...

Опубліковано Vlad Samoylenko Неділя, 20 жовтня 2019 р.

Ну шо там? Згоріло все листя та бур'яни на городах? Ну тоді вітаю На мапі відображено вміст чадного газу у повітрі....

Опубліковано Amosov Michael Неділя, 20 жовтня 2019 р.

Причинами таких аномальних викидів чадного газу в атмосферу можуть бути традиційне спалювання листя восени, а також пожежі на торфовищах, які поступово отруюють середовище.

"Справа в тому, що значну частку забруднення повітря восени складає спалювання листя і спалювання стерні. У цей період вони є серйозним джерелом шкідливих викидів, тому що зазвичай листя не горить, воно тліє. І коли воно тліє без доступу кисню, там утворюються такі негарні речовини, як, наприклад, бензопірен, який викликає рак у людей. І коли це відбувається в масовому масштабі, то це створює осередки великої концентрації забруднення… Що стосується великої концентрації CO над територією України, то це треба пов’язувати, по-перше, із сезонним спалюванням листя. А, по-друге, із можливими пожежами торфовищах, які теж тліють, які теж не мають доступу до повітря, і тому виділяється велика кількість CO", - підкреслила експертка Олена Міскун.

Що робити

Низку порад, як вберегти себе від забрудненого повітря, повідомила на своїй сторінці у Facebook колишня виконувачка обов’язків голови МОЗ Уляна Супрун.

  • не палити листя (залишати його під деревами); 
  • не палити стерню та сухостій;
  • відмовитися від користування авто на період безвітряних теплих днів і холодних ночей; 
  • робити вдома вологе прибирання; 
  • користуватися кремами із ретиноїдами і токоферолом, які захищають шкіру від пошкодження агресивним середовищем; 
  • менше стояти біля плити і не грітися газом на кухні; 
  • кинути палити.

Також Супрун наголосила, що медична маска нічим не допоможе, аби захиститися від забрудненого повітря. Окрім цього, за її словами, в Україні та в Європі загалом ніде немає нормального рівня СО в повітрі.

В мережі ширяться повідомлення про вкрай небезпечний рівень забруднення повітря шкідливими речовинами. Особливу увагу...

Опубліковано Уляна Супрун Вівторок, 22 жовтня 2019 р.

Водночас, в організації "Зелений фонд" розповіли, що забруднене повітря вбиває 7 мільйонів людей щороку. "Забруднене атмосферне повітря спричиняє більшу кількість смертей, ніж куріння тютюну – дані, які оприлюднила ВООЗ у 2018 році", - зазначили там.

Вплив забруднення атмосферного повітря на життя і здоров'я людей. Жовтень приніс до Києва не лише бабине літо, але й...

Опубліковано Зелений Фонд Вівторок, 22 жовтня 2019 р.

Що стосується спалювання листя, то експерти рекомендують не спалювати, а залишити рослини гнити, оскільки таким чином збільшується родючість ґрунтів.

"З ними не треба боротись. Ніхто ж не бореться з хмарами. Хмари – це природне явище. Так само і стерня, і листя. Природа задумала, щоб листя падало на землю і там залишалось. Тому що там його будуть їсти хробачки, вони затягують його у верхній шар ґрунту, там його об’їдають, воно там гниє і завдяки цьому ґрунт стає родючим. Теоретично, все що упало на землю, має там і залишитись. Так само і стерня. Якщо вам уже дуже хочеться, щоб залишився газон чистенький, тоді треба згребти це листя і скласти в компостну яму. Так, доведеться пожертвувати частиною газону, але так задумано природою. І ніхто нікуди нічого не має вивозити, а тим більше спалювати", - пояснила експертка Олена Міскун.

Відео Забруднення повітря стало топ-темою для обговорення мешканців великих українських міст

Перевищення гранично допустимої концентрації оксиду вуглецю у повітрі зафіксували в країні напередодні. Міста не перший день прокидаються в тумані. Але окрім суто природних явищ, що спостерігають мешканці, вони скаржаться на їдкий запах аміаку.  

Забруднення повітря стало топ-темою для обговорення мешканців великих українських міст

Залиште свій коментар

Вибір редакції