Соціальні стандарти України та Німеччини: рулон туалетного паперу в місяць проти 4,5 тисяч євро на навчання

Соціальні стандарти України та Німеччини: рулон туалетного паперу в місяць проти 4,5 тисяч євро на навчання

Фото: academic.ru

Україна підрахувала свою межу виживання та подивилася, як допомагають людям у ФРН.

Уряд днями має затвердити споживчий кошик на 2016 рік, проект якого вже з'явився в інтернеті. Нормами, зокрема, передбачено 100 грам вати і 2 кг сала на рік та один рулон туалетного паперу на місяць, ідеться в сюжеті ТСН.19:30.

У мінімумі, який Кабмін вважає достатнім для середньостатистичного українця, немає мобільного телефона, проте досі є радіоприймач. Жодних міжнародних поїздок, лише приміські.

М'яса на рік передбачено 30 кілограмів: 16 – яловичини та 14 – птиці. Тобто щодня одна людина може з'їсти котлету завважки 100 грамів. Риби – 9,5 кг. Це близько 30 грамів на день. Молока та кефіру 60 літрів, тобто на день – неповна склянка. Яєць – 220, у середньому виходить – 4 на тиждень. Вперше до споживчого кошику внесли чай, каву та спеції.

Один рулон туалетного паперу на місяць: наскільки реальним є новий споживчий кошик українця

Один рулон туалетного паперу на місяць: наскільки реальним є новий споживчий кошик українця

На півтора року українець має використати 6 пар трусів. Щороку – 10 пар шкарпеток. Зимові чоботи пропонують міняти раз на три роки. Літнє взуття – на два роки. Три роки жінкам пропонують носити 9 пар колгот. Вперше у кошику передбачені жіночі штани: одна пара на чотири роки. Сукні можна купити дві, але раз у сім років.

Павло Розенко разом з ТСН вираховує, скільки кошиків влазить у його урядову зарплату. "Я думаю, що біля 15 споживчих кошиків", - підсумовує він. Міністр заробляє 20 тисяч гривень. Присягається, що цих грошей йому вистачає, бо він не шикує. "Я оновлював гардероб у 2014 році, після виборчої кампанії я купив собі декілька костюмів. Після цього лише літнє купував", - каже він.

Розенко пояснює, що споживчий кошик за законом має змінюватися кожні п'ять років, але в дійсності не мінявся вже 15. Фактично, це просто формула, яка дозволяє вирахувати – межу виживання. "Це мінімальна величина, яка дозволяє людині виживати. Не гарно жити, не заможно жити, а просто фізіологічно – виживати. Все, що вище, людина повинна гарантувати собі сама", - пояснює він.

У Німеччині такого поняття, як "споживчий кошик", не існує. Там держава нараховує допомогу кожному індивідуально. Українець Тарас, який після розлучення з дружиною-німкенею частково опікується дітьми, попросив у держави соціальної підтримки. І отримав суму, на яку може оплачувати велику квартиру в центрі Берліна та купувати продукти. Плюс медична страховка, соціальні та пенсійні внески, відпочинок і поїздки. "Громадський транспорт для мене і дітей удвічі дешевший, їжа дітям у школі вдвічі дешевша, відвідання музеїв, театрів буває безкоштовно", - розповів він.

Нині Тарас вчиться на курсах підвищення кваліфікації. Вони коштують 4,5 тисячі євро і їх також оплачує держава. "Держава хоче, щоби врешті з мене вийшла настільки освічена людина, яка згодом працюватиме і платитиме податки цій державі", - пояснив він.

Кореспондент ТСН Неллі Ковальська

Повʼязані теми:

Наступна публікація