Сотні років за ґратами. Що загрожує українським морякам у Греції і чи врятує їх Батьківщина

Рішення судів, які відбулися з порушенням прав людини, будуть оскаржені, запевнили в офісі українського омбудсмена.

Останнім часом набирає обертів скандал з українськими моряками, які опинилися у неволі в Греції за обвинуваченнями у перевезенні нелегалів.

Щодо кількості поневолених українців від МЗС та з офісу омбудсмена надходять різні дані. Так, у Міністерстві закордонних справ повідомили про 120 затриманих громадян України, 42 з яких вже отримали вироки на термін від 8 до 25 років.

ВідеоДвісті українських моряків судять у Греції за перевезення нелегальних мігрантів

В МЗС запевняють, що допомагають, чим можуть. Український консул особисто відвідав 26 затриманих. Одинадцять родичів моряків пішли на прийом до уповноваженого з прав людини. Але в офісі омбудсмена кажуть, що на грецьке правосуддя впливу не мають.

Двісті українських моряків судять у Греції за перевезення нелегальних мігрантів

Своєю чергою в офісі Уповноваженого з прав людини нарахували майже 200 затриманих. З них 92 отримали вироки, деякі з них фактично є довічними, оскільки сягають 100-200 років. Такі терміни стали можливими, тому що, згідно з грецьким законодавством, за кожного нелегала винному нараховують по 10 років ув'язнення.

Незважаючи на розбіжності у даних за кількістю затриманих, все одно стає очевидним, що проблема набирає системного і масового характеру.

СХЕМА НАЙМАННЯ НА РОБОТУ

Згідно з заявами чиновників, більшість українських моряків було затримано на туристичних катерах, які виходили з портів Туреччини і допомагали нелегалам – сирійцям, іранцям тощо – потрапляти до Греції.

"Греція й Італія зараз є основними цілями нелегальної імміграції для всієї Шенгенської зони. Велика роль Туреччини як свого роду транзитного хабу. Морський маршрут на Апенніни і Елладу дуже популярний серед вихідців з Африки, які прагнуть осісти в Європі", – пояснили у благодійній організації "Ассоль", яка допомагає українським морякам, які потрапили у скрутне становище за кордоном.

В організації пояснили, що схема наймання на подібну роботу практично у всіх випадках однакова. 

"У містах України і в мережі Інтернет розміщували пропозиції роботи в туристичній сфері, зокрема, перевезення туристів на яхті або перегін яхти. Потім "роботодавці" зобов'язували громадян України, які були членами екіпажів яхт, брати на борт осіб, які нібито були туристами і повинні бути доправлені до певного пункту призначення", – розповіли в БО "Ассоль".

Українці охоче погоджуються на подібні пропозиції, оскільки за таку роботу пропонують привабливу зарплату – близько 1-2 тис. євро. При чому люди йдуть на це без попереднього підписання договору, тобто не маючи на руках жодних офіційних документів.

ІСТОРІЯ ОДЕСЬКОГО МОРЯКА СЕРГІЯ

Дружина одного із затриманих моряків Альона Ульянова розповіла, що її чоловік Сергій знайшов подібне повідомлення у Мережі та зв'язався з нібито роботодавцем. За деякий час йому надіслали електронний квиток на літак до Стамбула. На запитання про контракт відповіли, мовляв, паперові питання вирішать вже на місці.

Український моряк Сергій Ульянов
ТСН.ua
Сергій Ульянов

У Стамбулі Сергій провів декілька днів, після чого його відправили літаком до Ізміра, де протягом тижня він разом із капітаном (також українцем) тренувався ходити на яхті, яку їм надали. Із документів за цей час було надано лише довіреність капітану на управління яхтою.

17 грудня капітан отримав наказ телефоном вийти в море і йти до іншої частини Туреччини.

"Це було вночі, розпочався шторм, у них були неполадки на яхті, у них закінчувалося паливо. Їм зателефонували і сказали: "Ви мате йти туди, візьмете там паливо, заберете людей і перевезете їх в іншу точку", – розповіла Альона. 

На берегу не було пристані, тож Сергій поплив туди на човні. На березі він посадив у човен трьох людей і доправив їх на судно. За словами Альони, лише на яхті він усвідомив, що це були нелегали. У цей час їх виявила і затримала берегова охорона Греції.

ПОРУШЕННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ

Скептики нарікають, що затримані українці насправді усвідомлювали відповідальність, але бралися за нелегальну роботу у надії заробити гроші. Проте родичі затриманих наполягають, що їх ввели в оману.

Водночас родичі не можуть надати більш детальної інформації про те, з ким спілкувалися їхні чоловіки, хто наймав їх на роботу та забезпечував судно.

Проте особливість ситуації, що склалася, полягає навіть не у питанні вини чи невинуватості затриманих, а в тому, в яких умовах їм доводиться перебувати у грецьких тюрмах та у позбавленні їх права на справедливий суд.

Так, нестача інформації пояснюються, зокрема, і тим, що спілкування з затриманими, які перебувають у грецьких в'язницях обмежено. Так, їм надають можливість зробити один дзвінок під час затримання. Подальше спілкування стає проблематичним. Українці, які не знають грецької, часто навіть не розуміють, які саме обвинувачення їм висувають, оскільки послуги перекладача або не надаються, або вони неналежної якості.

Рішення суду, який відбувся з порушенням прав людини, буде оскаржене, в тому числі й в Європейському суді у правах людини
Михайло Чаплига

Під час судових засідань перекладач також часто відсутній, а адвокат, якого виділяють затриманому, займається його справою фактично протягом 15 хвилин – перед судовим засіданням. 

Зазвичай безкоштовні адвокати – це студенти, яким потрібна відмітка, що вони побували в суді, зауважила Альона Ульянова. А загалом послуги адвоката у Греції коштують в районі 5-10 тисяч євро.

Крім того, згідно з розповідями родичів, які раніше з'являлися у ЗМІ, умови у в'язницях відверто спартанські. Взимку у камерах вогко і холодно, температура не піднімається вище 8 градусів. У камерах на 6 кв. м перебуває по чотири людини, причому ув'язнені з небезпечними хворобами (СНІД, туберкульоз, гепатит тощо) сидять разом зі здоровими людьми.  

В офісі українського омбудсмена, до якого звернулися родичі затриманих українців, запевнили, що вже звернулися до офісу грецького омбудсмена з пропозицією налагодження комунікації щодо цього питання та очікують на відповідь.

"Йдеться не про встановлення вини чи невинуватості. Нас цікавить право на справедливий суд, на медичну допомогу, на людські умови утримання, право на захист і переклад, на отримання належної консульської допомоги", – сказав представник офісу уповноваженого з прав людини Михайло Чаплига.

Він додав, що рішення суду, який відбувся з порушенням прав людини, буде оскаржене, в тому числі й в Європейському суді у правах людини.

СТО РОКІВ ЗА ҐРАТАМИ

Чаплига також наголосив на необхідності проведення консультацій з представниками МЗС та Мін'юсту щодо додаткових угод або нормативних актів, які потрібно ухвалити, щоб розв’язати одну з головних проблем - терміни, до яких засуджують українців. А це може бути і 100, і 200, і 300 років.

Справа в тому, що згідно з Конвенцією відбування покарання в країні походження, засуджених українців можуть передати Україні. За процедурою, український суд має провести засідання, на якому присудити українцю, вже засудженому грецькою Фемідою, аналогічне покарання. Це можливо у випадках тих громадян України, які отримали терміни у 4-8 років. Такі вироки мають українці, обвинувачені у незаконному перетині водного кордону Греції.

Проте для тих, хто отримав терміни у сотні років за перевезення нелегалів, ситуація ускладнюється тим, що в українському карному законодавстві просто немає таких термінів покарань.

РОБОЧА СИЛА З УКРАЇНИ

Україна є однією з країн, яка постачає найбільше моряків на роботу на закордонних суднах, в тому числі під прапорами країн ЄС. І зважаючи на те, що кількість українських моряків, які опинилися у скрутному становищі за кордоном, зростає, суспільство вимагає від держави докладати більше зусиль для захисту своїх громадян.

До речі, у МЗС на цю ситуацію відреагували заявою про те, що більшість моряків відмовляються від співпраці з українським консулом, не повідомляючи свої персональні дані, обставини затримання і деталі кримінальних справ. 

А пізніше глова МЗС Павло Клімкін запевнив, що Україна не кине своїх громадян напризволяще. Про це він написав у своєму Twitter у четвер, 8 лютого.

І дійсно, важливо й те, щоб пошукачі роботи усвідомлювали особисту відповідальність та більш прискіпливо ставилися до пропозицій роботи за кордоном, які їм надходять.

Зокрема, потрібно ретельно перевіряти документи потенційного роботодавця та вимагати легального влаштування на роботу та підписання відповідного контракту.

Ольга Скичко

Залиште свій коментар