Справжня історія українського півдня – дивіться документальний фільм-викриття

Дата публікації
Перегляди
1072
Час на прочитання
4 хв
Поділитись:
Facebook
Twitter
WhatsApp
Telegram
Viber
Справжня історія українського півдня – дивіться документальний фільм-викриття

За версією росіян, все, що є на півдні України, було створено імператрицею Катериною ІІ у 18 столітті, а відтак має повернутися до Росії. Є фраза, яку росіяни дуже люблять писати на білбордах тимчасово окупованих міст півдня України. Ця фраза: «Росія здєсь навсєгда»! Дніпропетровську, Запорізьку, Одеську, Херсонську області вони називають «Новоросією» і вважають, що це «ісконно рускіє зємлі». Але все це насправді вигадка. 

Олексій Паталах – відомий дослідник історії півдня України. Він займається реконструкцією козаччини і володіє унікальним старовинним шрифтом – козацьким скорОписом. 

“Український південь, друзі, був частиною античного світу. Уявіть собі, вже в шостому столітті до нашої ери, а це 2600 років тому, тут оселяються греки. Руїни грецького міста, грецької колонії Ольвія в сучасній Миколаївській області і сьогодні є найстарішим діючим місцем розкопок в Україні. Розкопки там тривають вже 120 років. Якраз неподалік Ольвії було знайдено одну з найвідоміших античних реліквій України – скульптуру Леокса. На цій скульптурі, за однією з версій, зображена представниця легендарного племені войовничих жінок-амазонок, уявляєте собі. Щоправда, цю скульптуру викрали росіяни у 2022 році під час окупації Херсона. В Одеській області існувала й інша антична грецька колонія – Тіра. Це неподалік Аккерманської фортеці – сучасний Білгород-Дністровський. Мешканці Тіри, як свідчать археологічні знахідки, були дуже схожі на сучасних українців. Вони вирощували пшеницю і просо, і за рахунок цього піднімали свою економіку… Є античні знахідки і на території сучасної Одеси. Причому розкопки там проводили просто в самісінькому центрі міста, на Приморському бульварі”, – розповідає він.

Отже, навіть у давні часи ця територія була заселеною. А тепер давайте промотаємо на півтора тисячоліття вперед і подивимося, хто жив на цих землях за середньовіччя?

В Національній бібліотеці Парижа зберігається великий середньовічний атлас світу, який складається з 70-ти окремих частин. Україні присвячені три з них. Мапу в дванадцятому столітті створив арабський мандрівник і географ Мухаммад Аль-Ідрісі на замовлення сицилійського короля Рожера Другого. Щоб зробити це, йому знадобилося аж 15 років. Спочатку інформатори Аль-Ідрісі мандрували світом і збирали дані про далекі землі. Потім він об’єднав отриману інформацію зі знаннями грецьких, арабських і скандинавських картографів. І в результаті створив найдокладніший атлас середньовіччя «Tabula Rogeriana» або «Книга Рожера».

Мапа Аль-Ідрісі свідчить: київські князі у 10–13 століттях будували населені пункти біля берегів Дніпра. Таким чином. вони контролювали найбільший торовельний шлях того часу в Європі – шлях «із варягів у греки», що проходив уздовж Дніпра між Чорним і Балтійським морями. Цим шляхом масово ходили каравани з великою кількістю товарів. Місто Київ, столиця Русі, збагатилося саме завдяки торгівлі. А тепер спустимося нижче – і побачимо, що тисячу років тому наш південь не був пусткою.

Пізніше, у 16–17 століттях, на землях сучасної Запорізької та частково Дніпропетровської областей, які тоді належали Польсько-Литовській державі, зароджується нове організоване життя. Якщо степ – територія виживання з обмеженими запасами води, їжі та будівельних матеріалів, то поруч зі степом була зовсім інша, унікальна територія – Великий Луг. Це річкові плавні, острови серед очерету зі своєю неповторною екосистемою. Тут водилися рідкісні види тварин і птахів. Саме тут розташовувалося гігантське нерестилище риб осетрових порід та одне з найбільших у світі місць для заготівлі чорної ікри. Серед цих природних щедрот, які тоді були майже безлюдними, й оселилося українське військове братство – запорозькі козаки, які утворили свою республіку – Запорізьку Січ.

На території Великого Лугу козаки будували укріплену Січ, де жили, проводили військові наради та готувалися до походів. Але місце дислокації Січей постійно змінювалося. Всього їх у Лузі за 300 років козацтва було 8, від першої Хортицької і до останньої – Нової Січі. Своїх лідерів – кошових отаманів, гетьманів і старшину – козаки вибирали шляхом голосування на січовому майдані.

Відомі різні версії, ким козаки були насправді. Селяни, які втікали від панщини на південь. Ця версія дуже розповсюджена, але через свою «класовість» скидається на радянський міф. Проте більшість сучасних українських істориків схиляються до іншої версії. Перші козацькі лідери – як-от Предслав Лянкоронський або Бернард Претвіч – були воїнами знатного роду, які перебували на службі у польських монархів і разом з іншими вояками шляхетського походження охороняли кордони Польського королівства від нападів кримських татар. І це дуже схоже на те, як жили середньовічні лицарі Європи.

Тим часом південно-західніше від Запорізької Січі існував зовсім інший світ. Причорноморські землі тоді формально належали могутній Османській імперії. Але по факту правили на цих землях їхні союзники – Кримське ханство. Його територія охоплювала землі сучасних Херсонської та Одеської областей. Саме тут наприкінці XVII століття виникає Ханська Україна. Сама ця назва, друзі, – Ханська Україна – дуже цікава.

Більше про історію південних регіонів України дивіться в документальній стрічці.

Наступна публікація