Статус українців в Євросоюзі: що може змінитися вже 2027 року — відповідь Єврокомісії

Минулого року в ЄС розробили рекомендації для країн-членів щодо скоординованого переходу від статусу тимчасового захисту для українських громадян-шукачів прихистку, які перебувають у різних країн-членах блоку, до національних правових статусів: дозволів на проживання на основі працевлаштування, освіти, досліджень, сімейних обставин, чи національних статусів довгострокового резидента тощо.

Нагадаємо, що у відповідь на повномасштабне російське вторгнення в березні 2022 року ЄС ухвалив Директиву про надання для українців, які тікають від війни, статусу тимчасового захисту. Завдяки цьому українці отримали право на роботу в Євросоюзі, доступ до медичного страхування та пенсійного забезпечення, а також до шкільної освіти для дітей тощо.

Разом із цим в ЄС постійно наголошували, що відповідний статус захисту для українців є тимчасовим (що і випливає власне з його назви). Тож вже понад рік у Брюсселі тривають активні дискусії щодо його можливого скасування й переходу до отримання різних національних дозволів країн-членів ЄС. Фінальні пропозиції Єврокомісія має оприлюднити вже в травні цього року.

ТСН.ua вже писав, що 2026 року цього не сталося через непідготовленість відповідних державних структур країн-членів ЄС. Наприклад Німеччина, Польща та Чехія, де наразі перебуває найбільша кількість українців, будуть просто не в змозі опрацювати таку величезну кількість заявок, адже йдеться про мільйони українських громадян у цих країнах.

«Багато переміщених осіб, які отримали тимчасовий захист, перебувають в ЄС вже кілька років та інтегрувалися в суспільства-реципієнти, вивчивши мову, знайшовши роботу та вступивши до навчальних закладів. Тому було б доречно, щоб цим особам була запропонована можливість і заохочення до переходу до національних правових статусів, які краще відображають їхню фактичну ситуацію в Союзі», — йдеться в пропозиціях Єврокомісії (ЄК).

На запит ТСН.ua в ЄК зазначили, що підтримка України з боку ЄС непохитна — від початку російської агресії проти України понад 4,3 млн переміщених осіб з України знайшли безпеку, притулок та можливості у всьому ЄС.

«Тимчасовий захист діє вже 4 роки. Держави-члени домовилися про подовження тимчасового захисту до березня 2027 року на Раді з питань внутрішніх справ у липні минулого року», — нагадали в ЄК.

Там додали, що минулого року ЄК визначила спільний європейський шлях для майбутнього українців в ЄС, запропонувавши подовжити дію Директиви про тимчасовий захист до березня 2027 року. Водночас, щоб створити більш стабільну та тривалу перспективу, ЄК також запропонувала, а Рада у вересні 2025 року ухвалила Рекомендацію щодо підготовки до скоординованого переходу від тимчасового захисту.

«Тривають обговорення наступних кроків для визначення найкращого результату, завжди підтримуючи Україну та українців. Держави-члени вже почали готуватися до підтримки переходу до інших національних статусів для бенефіціарів Директиви, водночас низка держав-членів адаптувала свої національні правила. Спеціальний посланник у справах українців в ЄС Ілва Йоганссон також взаємодіяла з державами-членами з цього питання», — додають в Єврокомісії.

Це питання також обговорювалося минулого місяця на засіданні Ради з питань юстиції та внутрішніх справ у Брюсселі.

«Процес триватиме. Ми готові продовжувати обговорення з державами-членами щодо наступних кроків для визначення найкращого результату, завжди підтримуючи Україну. Запропоновані заходи повинні враховувати потреби тих, хто проживає в ЄС, а також необхідність для України відбудувати країну, зокрема шляхом підтримки безпечного, добровільного та гідного повернення і реінтеграції, щойно це стане можливим», — підсумували в ЄК.

В Єврокомісії не відповіли на запитання ТСН.ua про те, чи обмежуватиме ЄС право на отримання тимчасового захисту для українських чоловіків призовного віку та громадян України з «безпечних регіонів», про що вже неодноразово писали багато європейських ЗМІ. Адже перехід від статусу тимчасового захисту ЄС для українських громадян-шукачів прихистку, які перебувають у різних країн-членах блоку, до національних правових статусів не буде можливим, вочевидь, і 2027 року через непідготовленість відповідних міграційних органів країн-членів. Саме тому Брюссель також розглядає внесення змін до переліку умов отримання українцями статусу тимчасового захисту в ЄС.

У вівторок, 14 квітня, під час спільної пресконференції з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом у Берліні президент Володимир Зеленський наголосив на важливості повернення в Україну чоловіків мобілізаційного віку, які перебувають за кордоном. Зокрема, за його словами, відповідні служби України та Німеччини повинні займатися цим питанням.

Фрідріх Мерц, своєю чергою, підкреслив, що Німеччина підтримує зусилля Києва щодо збереження людського ресурсу та готує механізми для повернення українських біженців додому. Канцлер ФРН наголосив на важливості обмеження виїзду чоловіків призовного віку для оборони та відбудови України.

На запит ТСН.ua у Міграційній службі Німеччини повідомили, що станом на 9 березня 2026 року, згідно з Центральним реєстром іноземців (AZR), було зафіксовано 1 340 352 осіб, які в’їхали до Німеччини у зв’язку з війною в Україні. З них 349 520 — це чоловіки віком від 18 до 63 років.