Соціологічна група "Рейтинг" провела загальнонаціональне опитування українців та виявила, що повномасштабне вторгнення Росії значно вплинуло на сприйняття ідеологічних питань, особливо пов’язаних зі "спільною" радянською історією.
Ностальгія за розпадом СРСР
Так, згідно з оприлюдненими даними, в Україні зафіксовано найнижчий за історію спостережень показник ностальгії за розпадом СРСР - 11%. Не жалкують за ним – абсолютна більшість – 87%.
Сприйняття радянського
Відбувся різкий перелам у поглядах українського суспільства щодо будь-яких маркерів пов’язаних із Росією. Відбулася "декомунізація" та "дерусифікація" суспільної думки. Усе "радянське" часто тепер сприймається як російське, а відповідне – вороже.
Ставлення до російськомовних українців
Згідно з опитуванням, найкраще українці ставляться до українськомовних - 95% позитивно, та російськомовних українців - 57% позитивно, 30% – нейтрально. Позитивне ставлення переважає також і щодо євреїв - 60% та угорців - 49%, що проживають на території України.
Перейменування вулиць, демонтаж пам'ятників та вилучення творів російської літератури
Понад 65% підтримують перейменування вулиць в Україні, що містять російські, або ж радянські назви.
71% – за демонтаж пам’ятників, які пов’язані з Росією.
62% – за заборону на радіо та телебаченні музичної продукції з Росії.
Водночас суперечливо сприймається ініціатива щодо вилучення зі шкільної програми творів російської літератури. Підтримують – 35%, не підтримують – 30%, нейтрально ставляться – 31%.
А щодо демонтажу пам’ятників, пов’язаних з історією Другої світової війни відносна більшість виступає проти - 40%. Підтримують цю ініціативу – 19%, нейтрально ставляться до неї – 36%.
Ставлення до мешканців окупованих територій та росіян в Україні
Вже під час війни погіршилося ставлення до росіян, які проживають в Україні, мешканців окупованого Криму та мешканців так званих "ДНР/ЛНР".
До мешканців окупованого Криму позитивно ставляться 41%, негативно – 14%, нейтрально – 40%. До росіян, які проживають в Україні позитивно ставляться 30%, негативно – 27%, нейтрально – 39%. До мешканців "ДНР/ЛНР" позитивно ставляться 27%, негативно – 31%, нейтрально – 37%.
До жителів Білорусі українців ставляться значно краще, ніж до жителів Росії, хоча обидві категорії значно втратили в довірі за час війни. Так, до жителів Білорусі позитивно ставляться лише 22%. За рік цей показник погіршився втричі. Негативно ставляться – 33%, нейтрально – 42%.
Ставлення до Дня перемоги – 9 травня
Однією із ключових змін в історичній пам’яті стала переоцінка ставлення до Дня Перемоги, 9 травня. Якщо до 2022 року це свято абсолютною більшістю дорослого населення, а саме 80%, сприймалося як таке, що має значимий особистий символізм, то у 2022 році для значної частини опитаних воно перейшло у розряд пережитків минулого - 36%, або ж буденності - 23%.
Для 80% опитаних – це День пам’яті, і лише для 15% – День перемоги. Варто зазначити, що у 2018 таких було 58%.
Попри зміну ставлення до символізму Дня Перемоги, українці високо оцінюють внесок українського народу у перемогу над фашизмом, а 67% переконані, що саме Україна внесла найбільший вклад в перемогу над Німеччиною у Другій світовій війні.
Ленін та Сталін
Ставлення до радянських керівників в останнє десятиліття було переважно негативним, і особливо різко погіршало у 2022 році. За останні 5-8 років ставлення до Леніна погіршилося вдвічі, до Сталіна – втричі. Сьогодні лише 13% позитивно ставляться до Леніна та 7% – до Сталіна.
Зменшення російськомовного сегменту українців
Можна констатувати стале зменшення російськомовного сегменту українців: 2012-го таких респондентів було близько 40%, наприкінці 2021 – 26%, на початку війни – 18%, станом на кінець квітня – 15%. Натомість, "перетік" російськомовних відбувається у сегмент "двомовних" – з 15 до 33%. Кількість тих, хто постійно користується лише українською вдома, зросла незначно з 44% до 51%.
Українську рідною мовою вважають 80% опитаних, російську – 16%, іншу мову – 3%.
Зазначимо, що було опитано населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 1000 респондентів. Метод опитування – телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 3,1%.
Нагадаємо, завершився перший етап збору пропозицій для перейменування п’яти станцій київського метрополітену. Загалом свої ідеї подало 18 812 охочих. Для наступного етапу рейтингування відібрано по 5 найпопулярніших варіантів для кожної станції. Другий етап онлайн-голосування триватиме до 9 травня.
Читайте також: