Сумна першість: Україна опинилися серед європейських лідерів у підлітковому насиллі

Із агресивних дітей виростають майбутні злочинці, а жертви – потенційні самогубці.

Сумна першість: Україна опинилися серед європейських лідерів у підлітковому насиллі

© facebook.com/Вячеслав Аброськін

Україна опинилася в лідерах підліткового насилля на континенті, бо щочетверта дитина постійно зазнає кпинів та стусанів від однолітків, а батьки про це часто навіть не здогадуються. Діти влаштовують криваві розправи, переслідують і принижують лише через те, що хтось на когось не так подивився, не так розмовляє чи носить неправильного кольору одяг, ідеться в сюжеті ТСН.19:30.

"Булінг – фактично зменшена копія терористичного акту. З одного боку, переслідувач пресує жертву, з іншого боку, він дає сигнал усім свідкам, усьому класові про те, що він тут головний", - пояснює заступник директора українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко. Більшість батьків переконані, що насилля їхню дитину не зачіпає, однак результати досліджень невблаганні: 80% школярів прямо або опореседковано залучені до булінгу. "10% українських дітей стають постійними жертвами, тобто це ті, на яких спрямовується вся увага классу. Кожна четверта дитина стає жертвою, кожна п’ята – цькує", - навів цифри Петренко.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, серед європейських країн Україна посідає четверте місце за рівнем прояву агресії підлітків після Росії, Албанії та Білорусі. Дослідники наголошують, що в такі атмосфері виростають злочинці. "Дитячий булінг, далі – радикалізація, далі – насильницький екстремізм... І найбільш гостра форма – тероризм", - пояснив директор українського інституту дослідження екстремізму Олег Зарубінський.

60% булерів (тих, хто зацьковує жертв), за словами дослідників, мають проблеми із законом уже до 24 років, бо насилля стає для них найпростішим способом вирішення проблем. Їхні жертви часто намагаються накласти на себе руки. Не меншої психологічної травми зазнають свідки булінгу, які живуть у постійному страху. "З одного боку, ми переживаємо за тих, на кого здійснюють цькування, а з іншого, ці ж діти бояться щось зробити, тому що вони розуміють, що підтримки їм не буде, і ті, хто захищає, може стати жертвою", - пояснює Петренко. Однак саме в таких дітях – порятунок цієї ситуації. "Ми можемо достукатися до тих дітей, які щодня це бачать і нічого не роблять. Таких 90%. Якщо вони в одному класі скажуть: ні, це не нормально, так, як ти кажеш, нам не подобається, це не смішно, це не цікаво, припини це – в 99% випадків булінг припиняється", - твердить експерт Юлія Чудновець.

Кореспондент ТСН Ольга Нескородяна

Наступна публікація

Я дозволяю TSN.UA використовувати файли cookie