Керівник МОЗу вважає, що інколи дозволити собі міцне слівце – корисно для здоров’я.
Вживання ненормативної лексики може приносити користь для здоров’я, і цьому є наукові підтвердження. Так керівник Міністерства охорони здоров’я України Уляна Супрун відреагувала на ініціативу народного депутата Ольги Богомолець запровадити жорстку заборону на нецензурні слова.
Часом буває так, що деякі народні депутати почуваються геть забутими та нікому не потрібними. Тож аби хоч якось...
Опубліковано Уляна Супрун Середа, 3 липня 2019 р.
"Часом буває так, що деякі народні депутати почуваються геть забутими та нікому не потрібними. Тож аби хоч якось привернути до себе увагу, вони пишуть законопроекти, які пасують радше Північній Кореї, аніж сучасній європейській державі. До прикладу, пропонують заборонити матюкатися", - зауважила Супрун і пояснила, що науці відомо про користь від ненормативної лексики.
"Влучно і точно застосована лайка, що описує наше ставлення до ситуації, і не спрямована образити співрозмовника, корисна для здоров’я. Дослідження показують, що саме така лайка і застосовується в побуті найчастіше. Вона призводить до нейтральних чи позитивних наслідків", - зауважила очільниця МОЗу. Вона пояснила, що людина у випадку використання міцних висловів під час критичної або несподіваної ситуації відчуває полегшення, бо мозок реагує виділенням ендорфінів на швидке та влучне вираження ставлення до подій. За словами Супрун, нейромедіатори беруть участь у зменшенні болю, посиленні серцебиття і підвищенні больового порогу.
Крім того, вільне висловлення своїх емоцій допомагає навіть подовжити тривалість життя. "Розуміти і висловлювати свої емоції — корисно для здоров’я та спілкування. Спостереження за людьми, які прожили понад сто років, показало, що, окрім інших чинників, довгожителів об’єднує вільне висловлення своїх емоцій. А ось тривале пригнічення емоцій, замість їх проявлення (так зване репресивне опанування емоцій) пов’язане з вищою захворюваністю на рак і гіпертензію. Крім цього, люди, що мусять на роботі посміхатися клієнтам, після роботи частіше напиваються — постійне приховування справжніх емоцій і примус до позитиву виснажує психіку", - пояснила керівник МОЗу.
При цьому Супрун застерігає, що йдеться саме про ситуації особливої фізичної чи емоційної напруги: "Важливо, що матюками слід саме послуговуватися в найпотрібніший момент, а не розмовляти ними постійно. Інакше мозок звикає і перестає сприймати лайку як щось екстраординарне".
Також очільниця міністерства застерігає від лайки під час офіційних виступів. "Вживання матюків в спілкуванні в низці випадків вказує на близькість людей і хороший емоційний контакт між ними. Коли колеги починають між собою матюкатися, значить, вони стали командою — такі дослідження. Але ненормативна лексика в офіційних промовах сприймається як некомпетентність, так що будьте уважні", - радить вона.
Як повідомлялося, народний депутат Ольга Богомолець внесла до ВР законопроект про протидію лихослів’ю. Ним пропонується зважати на походження слів і не забороняти українську лайку. Авторка законопроекту пояснила, що його метою є запобігання вживанню ненормативної лексики в публічному просторі.