Свідоме споживання — данина моді чи необхідність, продиктована часом?

Дата публікації
Свідоме споживання — данина моді чи необхідність, продиктована часом?

Американський економіст Джон Ґелбрейт вважав, що люди здійснюють покупки під впливом емоцій. І дійсно, у "суспільстві споживання", яке сформувалося на Заході після Другої світової війни, прагнули не заощаджувати кошти, а витрачати. Покупки наближали до ідеалу щасливого життя, символами якого стали будинок, автомобіль престижної марки, дизайнерський одяг.

Через півстоліття ми пожинаємо плоди надлишкового споживання і вирішуємо проблеми забруднення екології, переробки сміття, очищення води. Все більш популярною стає модель свідомого використання ресурсів природи, суть якої –  купувати і споживати раціонально. Свідомий споживач задається питанням: "Які наслідки матиме ця покупка для мене і навколишнього світу?".

Мотиви людей, які приходять до свідомого споживання, різні. Одні звертають увагу на етичну сторону виробництва. Наприклад, на умови праці на фабриці в Бангладеш, де шиють нову колекцію H&M або збирають процесори для смартфонів Apple. Інші стурбовані впливом виробництва на навколишнє середовище і збереженням планети для майбутніх поколінь або ж кількістю сміття, яку вони залишають після себе.

Але якими б не були мотиви, свідомі споживачі шукають можливості купувати і використовувати речі відповідно до своїх принципів. У повсякденному житті це проявляється у вигляді відмови від поліетиленових пакетів, пластикових склянок і трубочок, сортування відходів, позбавлення від зайвого. Але для розвитку масової культури відповідального споживання потрібно ще більше альтернатив традиційної моделі.

"Головною економічно активною частиною суспільства стають споживачі у віці від 12 до 26 років — “зумери”. Це покоління формує попит на відповідальне споживання. Вони не тільки сортують сміття або ходять у кав'ярні зі своїми термочашками, а й, наприклад, відмовляються від покупки автомобілів на користь каршерингу, або власного житла на користь орендованого. Вони готові підтримувати компанії та ініціативи, які дотримуються принципів мінімалізму, повторного використання та переробки відходів на вторинну сировину", — каже Яна Червінська, засновниця громадської платформи Bezzayve, що підтримує ініціативи, спрямовані на популяризацію та застосування принципів свідомого споживання в повсякденному житті.

Може здатися, що проблема свідомого споживання актуальна для країн першого світу, але невеликі кроки допоможуть розумно витрачати ресурси, навіть якщо це здається незначним у масштабах планети. Свідомий підхід до того, що ми купуємо, чим користуємося і що викидаємо, може змінити життя кожного.

Приклад реалізації концепції свідомого споживання в Україні — майданчики для продажу й обміну старих речей. Київський благодійний магазин "Laskastore" приймає вживані речі, а потім продає або передає нужденним. А маркетплейс "Shafa.ua" закликає користувачів звільнити шафи від непотрібних речей і купувати речі один в одного. У Facebook можна знайти не одну спільноту, учасники якої обмінюються речами або продають їх за символічну ціну.

За даними компанії EVO, три роки тому 83% українських інтернет-користувачів купували речі, що були у вжитку. Ще одне спостереження, яке зробили аналітики EVO, — фінансове становище не впливає на бажання купувати товари з рук, тобто драйвером виступає не стільки прагнення заробити чи заощадити, скільки прагнення споживати усвідомлено і раціонально. До того ж українці готові не тільки купувати, але й продавати непотрібні речі, і 58% робили це при нагоді.

"Популяризація відповідального споживання в Україні не обмежується купівлею або обміном старих речей. Є й інші ініціативи. Наприклад, проєкт "Україна без сміття", у рамках якого в Києві відкрилася перша громадська станція сортування сміття і регулярно проводяться освітні заходи, присвячені збереженню природних ресурсів. Ми ж, у свою чергу, допомагаємо поширювати ідеї та підтримуємо існуючі екоініціативи через громадську платформу Bezzayve", — пояснює Яна Червінська.

Бажання продовжити життєвий цикл речей, прагнення відмовитися від одноразового посуду, звичка сортувати і відправляти на переробку сміття — все це говорить про те, що українці готові до застосування принципів свідомого споживання у звичайному житті. Допомогти їм, створюючи умови, в яких бути відповідальним споживачем легко і приємно, — посильне завдання. Тим більше до цього закликає ООН. Свідоме споживання і виробництво входить до списку 17 глобальних цілей сталого розвитку, досягнення яких поліпшить добробут людей по всьому світі та захистить планету.

Дата публікації
Поділитись:
WhatsApp
Viber
Email
Наступна публікація