Місцеві жителі почали самотужки відбудовувати свої житла.
Війна цього тижня несподівано вдерлася в глибокий тил. У місті Балаклія на Харківщині 20 тисяч людей змушені були негайно полишити свої домівки. А через день, повернувшись, багато хто побачив свої будинки понівеченими та розбитими. Біля міста через диверсію два дні вибухав військовий склад боєприпасів.
Про це йдеться в сюжеті програми ТСН.Тиждень.
Експерти кажуть, що він був найбільший у Європі, там зберігали до 30% усіх боєприпасів української армії. Чиновники від влади намагаються запевнити, що арсенал був не такий уже й стратегічний – мовляв, звідти встигли вивезти за три роки війни до тисячі вагонів боєприпасів.
У неділю, 26 березня, в Балаклії продовжили збирати смертельний урожай - на городах та подвір'ях цього районного центру на Харківщині тепер сотні боєприпасів. Вони нападали туди впродовж останніх двох днів.
Із пожежею не покінчено. Руйнівне тління триває й досі. Масштаби вогню на найбільших в Україні складах добре видно зі знімання квадрокоптером із повітря. Скільки саме снарядів тепер утрачені для української армії, інформація таємна. Відомо лише, що поновити тепер ці запаси неможливо. А це для країни, що перебуває у фактичній війні, втрати дуже суттєві.
Влада каже про диверсію, і шукатиме безпосередніх виконавців. У найширшому сенсі - винні всі ті, хто не оцінив рівня загрози, і хто не зміг її відвернути.
У Балаклії вже розмінунували п'ять із дев'яти секторів міста. Люди повертаються додому: хтось знаходить ракети в квартирі, а в когось узагалі більше немає житла, бо воно вигоріло. Люди починають самотужки ремонтувати житло, бо компенсації за зруйновані оселі обіцяють, але скільки, коли і чи взагалі дадуть – поки невідомо. А ще в місті активізувалися мародери.
Скільки ще родин, яким узагалі нікуди повертатися – в Балаклії та околицях – досі рахують. Рятувальники вже третій день збирають по місту розсипані снаряди. Військові оглядають територію з повітря. Залізничники вже відновили рух поїздів.
Тим часом на складах тліють вигорілі запаси. Десь углиб - ще вибухають снаряди.
На території арсеналу вже поступово працюють пожежні танки. А силові очільники запевняють, що опрацьовують версії, чому ж вибухнув один з найбільших арсеналів зброї в Європі. Серед головних версій розглядають диверсію. І наголошують, що цей склад двічі піддавався нападам. Перший стався у червні 2014 року. На колону, що рухалася з Балаклії й перевозила боєприпаси, було скоєно напад ДРГ. Другий стався у грудні 2015-го – начебто, як і цього разу, з безпілотника скинули вибухову речовину. Але тоді вдалося уникнути таких фатальних наслідків.
Авторитетні військові чини, які не захотіли говорити на телекамеру, дійсно не виключають диверсію. У приватній розмові розповіли, що заслані козачки, а ще халатні нині чиновники при посадах - ось де головна причина такого масштабного підриву. Бо ж колючого дроту чи благенького наглядового посту давно замало. Надто ж, коли країна уже три роки переживає дуже складну гібридну війну.
Більше того, місцеві, які тут спілкуються і дружать зі службовцями на складах, кажуть, що шукати ворога треба не за парканом, а всередині.
За останні роки військові склади вибухали в Артемівську, Новобогданівці (тричі), Лозовій і Сватовому. І не завжди винними були диверсанти. Хоч офіційно жадібність та недбалість керівництва в суді не доведена. Але цього разу військові зі стажем все ж таки певні, що в будь- якому випадку основним вигодонабувачем цього страшного феєрверку є Кремль. І дивіденди його зрозумілі: пробоїна у військовій потузі, фінансові втрати держави, морально-психологічна атака на цивільне населення.
І вже немає значення точна причина – винна Україна сама. Чи це була ДРГ з Росії - професійні підривники чи завербовані зрадники. І в одному і й іншому випадку це удар по українських контррозвідувальних органах у зоні захисту складів. Якщо ворог нападає за допомогою безпілотників, то це брак технічних засобів, і Україні варто збільшити закупівлі таких систем і протидіяти беспілотникам ворога. Якщо це халатність командирів - це свідчить про слабкість загальновійськового керування, кажуть фахівці. Але чому всі ці уроки досі не вивчили українські очільники? Чому навіть після вибухів знімальній групі ТСН вдається легко минути пост і проїхати вздовж військових прохідних? Проїхати ще далі зупиняють лише вибухи.
Експерти ж уже заявляють, що не лише Балаклія, а вся Україна зазнала колосальних збитків. Та найголовніше, що деякі види снарядів не поновити ні за які гроші. Бо згоріла зброя – радянського зразка. Таку Україна в Росії вже не купить. Через хитку політичну ситуацію США навряд чи дадуть нову. Європа теж офіційно продавати зброю Україні не може.
"Рівень катастрофічності я оцінювати не буду, але насправді це дійсно надзвичайно серйозні збитки, враховуючи те, що окремі види боєприпасів, які були знищенні на цих складах, відносяться до великого калібру, а у нас є потреба в снарядах 152 міліметра. Я знаю, що в 2015 році ми вимушені були закуповувати такі боєприпаси за кордоном, тому що нам їх бракувало для виконання бойових завдань", - говорить директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець.
Що це вибухають шалені гроші, показує хоча б проста математика. Усі українські заводи з виготовлення набоїв залишилися на окупованому Донбасі. А снайперський патрон Україна купує за 3-5 доларів за одну штуку. У Балаклії ж горіла крупнокаліберна зброя. Її було там близько 100 тисяч тонн. Якщо переміщати поїздом, то треба цілий рік щодня вивозити по 100 вагонів. За неофіційною інформацією, це приблизно 30% усіх запасів української армії. Радники вищого керівництва ж намагаються переконати, що основні важливі боєприпаси, мовляв, звідти вивезли.
Більше подробиць дивіться в сюжеті Ганни Боки.