Тиждень потопів: українські міста вперше зіткнулися зі штормовими наслідками змін у кліматі

Тиждень потопів: українські міста вперше зіткнулися зі штормовими наслідками змін у кліматі

Фото: УНІАН

Удари стихії пережили Київ і Львів.

Тропічний шторм пронісся Україною в останні дні тижня та викликав повені в Києві та Львові, а на Закарпатті стихія знищила цілий міст. Від автівок подекуди виднілися лише дахи, а перехожі нафільмували кадрів, достатніх до короткометражного фільму-апокаліпсису, йдеться в сюжеті ТСН.Тиждень.

"Хто не встиг відпочити на морі – море прийшло до вас", - жартували українці. Наш рідний український клімат, здебільшого лагідний і помірний, схоже, перестає таким бути. Ми усе ще воліємо ігнорувати помсту природи, але з цим доведеться вчитися жити далі. Кліматичних змін не витримують не лише дерева, листя котрих жовтіє та осипається вже зараз, а й бетон, асфальт та метал, котрі капітулюють під поривами вітру та напором води. "Такої тропічної зливи я не пам’ятаю взагалі ніколи, я ще не бачив такого жаху!", - зізнався екс-заступник головного архітектора Києва Віктор Глеба.

Україна все частіше потерпає від тропічних злив, що перетворюють вулиці міст на ріки

Україна все частіше потерпає від тропічних злив, що перетворюють вулиці міст на ріки

Він переконаний, що якщо змінюється клімат, то повинна мінятися й міська інфраструктура, причому негайно. "Ніхто вам зараз не відповість на запитання: скільки люків, скільки кілометрів каналізації зливової і так далі. Немає кількісних характеристик! Якщо зараз ви камеру наведете на цю вулицю і знайдете хоча б один люк дощоприймальної каналізації – виставляю пиво і морозиво", - запропонував Глеба журналістам.

Столиця, яка цього тижня першою на себе прийняла удар досі небаченого шторму, оговтувалася кілька днів. Техніки і людей для ліквідації наслідків негоди, схоже, виявилося недостатньо. На тротуарах лишилися шари засохлої багнюки. Чиновники пояснюють, що винне не місто, а аномальна погода. "Мінімум десять сантиметрів мулу, гілки, листя, які пересувалися з великою швидкістю – вони, фактично, не дали змоги воді потрапити у водоприймальні решітки", - розповів заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.

По місту навіть через кілька днів після буревію стічні ринви подекуди усе ще захаращені гіллям та листям. Частково, саме це знову зіграло злий жарт у столиці в ніч проти неділі. Але перед тим іще був потоп у Львові. "Каналізаційні мережі розраховані на середньостатистичні норми випадання опадів. І ніхто не зариває мільярди доларів, євро або гривень укласти якісь шалені мережі для того, що в рік два-три рази може бути злива. Тому нічого тут страшного немає", - заявив керівник департаменту ЖКГ Львівської міськради Сергій Бабак. Але прості львів’яни розлючені таким підходом, бо від негоди зазнали прямих збитків. "Ну, десь дві годин вичерпував г*вно, перепрошую, з салону. Десь ось стільки було", - розповів Олександр Берченко. Його машині особливо не поталанило – через шторм не витримав колектор неподалік, авто почало топити і зливою, і відходами з колектора. Як тоне його "ластівка", чоловік міг лиш безпомічно спостерігати.

Невдовзі так само дивилися на черговий потоп у Києві. Потоки були такі сильні, що цілу вервицю припаркованих авто вмить почало крутити та жбурляти одна на одну. Дехто залишався заблокованим у транспорті. Залило підземний паркінг відомого торгового центру, а в середмісті подекуди прорвало каналізації. Вулиці перетворилися у суцільні канави, а дорожнє покриття місцями зірвало начисто, утворилися феєричні провалля. "Вода, яка іде надлишком від дощів, ніде не збирається і ніяк не відводиться", - констатує Глеба і радить брати приклад із китайців. "У них до 37-го року програма: повністю всі покриття зробити. Програма "Губка" називається, тобто вода повинна не текти річкою по дорозі, а впитуватися в землю, в асфальт. Спеціальні системи, які збирають воду, накопичують і потім цю воду рециркулюють", - розповів фахівець.

Спеціальна асфальтне покриття, яке вмить всмоктує величезний обсяг води та не лишає жодної калюжі, вже вигадали британці – воно підходить якраз для тих випадків, коли каналізаційні стоки не справляються з вологою. "На жаль, те що я бачу зараз в КМДА – там не те, що інноваційні, не те, що китайські моделі, та нам би навіть радянську систему, яка була 20 років тому!", - зізнається Глеба.

Українські ж інновації чи просто ремонт інфраструктури виглядає приблизно так: автомобільна розв’язка на столичних Дорогожичах, нещодавно відремонтована, мала б навіть у найлютішу грозу приймати потоки транспорту – натомість вона приймає потоки води такого обсягу, що цілком було б комфортно плавати навіть невеличкій субмарині. Щоправда, після першого цьоготижневого шторму у столиці глава Києва Віталій Кличко заявив: "Ми вивчаємо ті місця, де були підтоплення, аби поставити там більш потужні насоси. Здійснимо реконструкцію системи стокової каналізації на найбільш проблемних вулицях. Там, де робимо капітальний ремонт доріг, ми ставимо нову систему. Але, не будемо забувати, що у місті Київ 800 кілометрів комунікацій зливової каналізації, більшу частину яких не ремонтували та не оновлювали десятиліттями".

Лише цей тиждень показав усій країні, що, вочевидь, кліматичні зміни – невідворотні. Ми уже помічаємо засуху і аномальне підвищення температури в повітрі, а навзамін звичним і частим літнім грозам приходять тропічні шторми. Експерти з містобудування пояснюють, що зміни в інфраструктурі, які стосуються того ж водовідведення, необхідні були вже "на вчора". Та зауважують, що чи не ключовою проблемою потопів є і будуть навіть не гнилі каналізаційні системи, а бездумна і хаотична забудова.

Кореспондент ТСН Андрій Орляк

Повʼязані теми:

Наступна публікація