Тортури у "Скелі": імена ідентифіковані, але винні досі не покарані — деталі від омбудсманки

Після серії побиттів, включно з комбатами та капеланами, у «Скелі» почалися зміни, проте відповідальність за злочини ніхто не несе.

Військова омбудсманка Ольга Решетилова

Військова омбудсманка Ольга Решетилова / © скриншот з відео

Офіс військового омбудсмана України разом Військовою службою правопорядку у червні 2025 року ідентифікував групу інструкторів, які організовували знущання у 425 ОШП «Скеля». Попри надані свідчення бійців та перевірку на поліграфі, розслідування правоохоронців досі не має результатів.

Про це повідомила військова омбудсманка України Ольга Решетилова.

Решетилова написала у Мережі, що про складну ситуацію у «Скелі», побиття та знущання над військовослужбовцями вона дізналася у травні-червні минулого року. Спочатку був побитий журналіст, переведений на службу до 425 ОШП, потім — капелан суміжної бригади, а згодом — ціле управління батальйону, який переформовували у 425 ОШП.

«І якщо перші два випадки ще можна було трактувати як непорозуміння і конфлікти (хоча як мінімум по капелану було відкрито кримінальне провадження), то після побиття комбата і начальників служб батальйону стала очевидна системність», — зауважила військова омбудсманка.

Перевірка щодо побиттів у «Скелі» 2025 року — результати

За словами Решетилової, у червні 2025 року вона разом із представниками Офісу президента виїхала на полігон «Скелі». Паралельно перевірку силами ВСП призначив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.

«Ми забрали з полку 22 військовослужбовця, які дали свідчення про побиття, підтверджені поліграфом. Разом з фахівцями з ВСП нам вдалося ідентифікувати групу інструкторів, які організовують знущання на полігонах«, — зазначила омбудсманка.

Втім, за її словами, керівництво ВСП не вжило належних заходів ані для притягнення цієї групи до відповідальності, ані для запобігання подібним правопорушенням у майбутньому. За результатами перевірки ВСП Командування Сухопутних військ призначило службове розслідування, після якого правоохоронцям було передано повідомлення про вчинення правопорушення. Однак результатів цього розслідування досі немає.

Також Решетилова розповіла, що тоді зустрічалася з новопризначеним на той час генпрокурором Русланом Кравченком. Пізніше і вона, і перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков неодноразово проводили зустрічі із заступником генпрокурора, наголошуючи на необхідності розслідувань щодо «Скелі».

Решетилова переконала командира 425 ОШП не допускати порушників до роботи з особовим складом

«Загалом з початку роботи Офісу Військового омбудсмана у січні ми надіслали 9 повідомлень про злочини у „Скелі“ до правоохоронних органів. Розуміючи, що розслідувань і кадрових рішень по цьому (і іншим штурмовим підрозділам) ми можемо чекати довго, а військовослужбовці там потребують захисту вже зараз, ми почали шукати шляхи взаємодії зі „Скелею“. Я переконала командира 425 ОШП, як мінімум, не допускати людей, яких ми ідентифікували як тих, які системно порушують права військовослужбовців, до роботи з особовим складом. Ми відпрацювали фактично миттєву реакцію командування «Скелі» на скарги, які надходять до Офісу Військового омбудсмана та інших інституцій. Ми змусили їх забезпечити військовослужбовцям регулярний звʼязок з рідними. Уже в травні кількість скарг до нас на відсутність зв’язку від близьких з цього підрозділу знизилась на 73%. Ми регулярно відвідуємо полігони і місця розташування «Скелі», — йдеться в заяві чиновниці.

Водночас Решетилова наголосила, що Офіс військового омбудсмана не може виконувати роботу правоохоронних органів чи ухвалювати управлінські рішення.

Говорячи про те, хто саме причетний до знущань у «Скелі», вона підкреслила, що йдеться про конкретну групу людей, а не про весь підрозділ. За словами омбудсманки, «Скеля» — великий підрозділ, у якому служить багато достойних бойових солдатів, сержантів та офіцерів, які не мають стосунку до подібних випадків.

«Оскільки Катерина Лихогляд вирішила у своєму розслідуванні не вказувати ці групи людей, у читача складається враження, що критична ситуація у всьому підрозділі. Це не так», — додала чиновниця.

Військові з залежностями у «Скелі»

Окремо Решетилова порушила питання замісної підтримувальної терапії та військовослужбовців із наркозалежністю. За її словами, кілька місяців тому у «Скелі» було виявлено близько 2000 таких осіб.

«Це якраз та нашуміла новина з посиланням на мене, що в одному з підрозділів виявлено понад 2000 ймовірно непридатних до служби. Так, згідно з 402 наказом вони є непридатними до служби, у виключних випадках — обмежено придатні, але точно не мають перебувати у штурмових підрозділах. Ми тоді, мʼяко кажучи, здивувались, скликали термінову міжвідомчу нараду. Наразі триває робота, ми проводимо дослідження, з якими видами залежностей люди можуть служити. Як надати доступ ВЛК до відповідних даних, щоб вони бачили інформацію по ЗПТ», — йдеться в дописі омбудсманки.

Водночас вона зауважила, що мобілізація людей із залежностями триває, і це стає проблемою не лише для «Скелі», а й для багатьох інших підрозділів.

Решетилова про необхідні управлінські рішення щодо «Скелі»

Решетилова також звернула увагу на масштаб «Скелі», який фактично відповідає дивізії, хоча формально підрозділ і надалі має штат полку. На її думку, керувати такою кількістю особового складу силами полкового штату практично неможливо, навіть за умови повного контролю. Саме тому, за словами посадовиці, тут необхідні управлінські рішення.

Минулого тижня омбудсманка обговорювала це питання з Сирським. За її словами, головком вважає, що ситуація може змінитися, якщо у штурмових підрозділів з’явиться окремий командувач, який нестиме за них відповідальність.

«Я незмінно вважаю, що створення окремого виду військ призведе до масштабування негативних практик і порушень прав людини. З моєї точки зору оптимальним було б створення окремих штурмових підрозділів у кожному корпусі. Це б дозволило командиру корпусу здійснювати контроль і формувати культуру поведінки, дисципліну в підрозділі. У будь-якому разі рішення щодо штурмових підрозділів має бути добре зважене і продумане», — резюмувала Решетилова.

Смерті у полку «Скеля» — останні новини про скандал

Нагадаємо, ДБР розпочало розслідування щодо можливих зловживань, насильства та загадкових смертей у штурмовому полку «Скеля». Кримінальне провадження відкрили за статтею про перевищення службових повноважень в умовах воєнного стану, що спричинило тяжкі наслідки. Це відбулося після оприлюднення журналістами фактів про неправомірні дії окремих командирів. Наразі слідчі працюють у частині, збирають докази та опитують свідків для встановлення всіх обставин справи.

Омбудсман Дмитро Лубінець повідомив, що розпочав перевірку інформації про ймовірні тортури, незаконні місця несвободи та доведення до самогубства у полку «Скеля». Він звернувся до ДБР та прокуратури з вимогою провести розслідування, а також обговорив ситуацію з Сирським, після чого ВСП вже розпочала роботу. Найближчим часом моніторингова група Офісу омбудсмана відвідає підрозділ для детальної перевірки фактів.

Коментарі
Сортувати:

Наступна публікація

Я дозволяю TSN.UA використовувати файли cookie