Українські стандарти значно занижені і їх не переглядають.
У місті Болград на Одещині населення вже тривалий час користується неякісною водою із трубопроводів, однак у лабораторії запевняють, що вона відповідає усім стандартам. Науковці пояснюють, що чинні українські стандарти значно занижені, що і спричинює низьку якість води.
Про йдеться у сюжеті ТСН.Тиждень.
Бесарабія. Регіон українського Придунав’я. По карті це на південний захід від Одеси. Є ще одна назва - Буджак. Слово таке ж незвичне як національний коктейль із українців, болгар, гагаузів, албанців і втікачів-старообрядців, що утворили свою невелику Венецію в містечку Вилково . Все це робить віддалений від Києва край дивовижним.
І саме туди ми їдемо. Це Болград. Тут і справді прохання подорожнього про склянку води виконають несподівано - і швидше винесуть глечик вина. А от з водою у Болграді серйозна проблема. Як технічна городянам годиться, а пити і їжу на ній готувати - болградці відмовляються. Про що й написали нам.
Але все одно очам своїм не вірили, що на місцевий фестиваль вина приїхала польова кухня аж із самого Києва. Мовляв, у наш ведмежий кут майже не заглядають столичні журналісти. Ми як завжди спробували їх розговорити за смачною місцевою стравою. Утім розмова за смачним курбан-кюфте від нашої польової кухні помалу почала зав'язуватись. Ми й не підозрювали у що це потім виллється. Бо Болградська проблема здатна налякати кожного українця. І дуже косо подивитися на водопровідний кран у власній квартирі.
Найбільше озеро нашої держави розташовано саме на Бессарабії. Називається Ялпуг. Вся вода у Болграді саме з Ялпуга. А з ним біда.Брудна вода з Дунаю і шкідливі стоки каналу із ближньої Молдови призводять до стрімкого замулення Ялпугу.
"Найбільша проблема в тому, що це озеро сполучається з рікою Дунай. Колись задамбували і побудували шлюзи. Шлюзи, які почали регулювати, завели воду і закрили шлюзи, вода не йде", - пояснює міський голова Болграда Сергій Димитрієв.
Ті, хто відповідає за шлюзи, свою провину відкидають: мовляв, усе регулюємо правильно. Тільки от вся гідротехнічна інфраструктура Придунав’я геть зношена. Дамби і шлюзи вздовж Дунаю тримаються на волосині. Майже півтора мільярди гривень коштує їх капремонт, що триватиме найближчі 10 років. Але дунайська вода від цього чистішою не стане. Поки що ж у Болграді власними силами міняють застарілі труби. Із 84 кілометрів водогону переклали лише 5.
"У водопровідній мережі у нас якість води змушує бажати кращого. Ніхто цього не заперечує", - зазначає директор Болградського міськводоканалу Павло Синельников.
І ви будете здивовані - все місто і самі працівники водогону можуть скільки завгодно волати про погану воду, лабораторія вам скаже - все відповідає нормам. Світлана Фіногенова, якраз і керує Болградським міжрайонним відділом лабораторних досліджень і щомісяця моніторить стан води в озері і у трубах. І щоб ми не піднімали галас спорядила нас у рейд для відбору води у трьох точках. Надала фахового хіміка Валерія і вказала час - дві години – інакше бактеріологічний аналіз не зробити.
Перший забір води ми зробили прямо в озері. Цікаво чи ви б наважилися з нього пити? Друга точка забору води – на виході з очисних споруд насосної станції. Саме звідси вода потрапляє до міського водогону. Фініш нашого квесту з пляшками – у дворі Марії Желяскової на вулиці Інзівській у самому місті. Це випадковий двір і випадкова господиня. Воду звідси, як і всі болградці, використовує як технічну, а питну купує. Що серйозно зменшує її сімейний бюджет. Тому їздить ще й до джерела.
Місцева влада знайшла ще один варіант - і встановила по місту дивовижних бюветів. Ви думаєте, це артезіанські свердловини? Ні! Труби бюветів врізані в той же водогін, і воду просто доочищують.
Але не поспішайте дивуватися. Ці псевдобювети вразять вас значно менше, ніж результати дослідження води, які ми зробили . І хімічний, і бактеріологічний аналізи усіх взятих проб води відповідають чинним нормам.
Вміст сульфатів лише на пунктик більша. Ну хіба що у пробах з водогону є хлор. Про це лікар зазначив у висновку, додавши про невідповідність по кольоровості і жорсткості. А решта – люкс. Як же так, невже всі скарги людей повна брехня. А Ялпуг - то чистісіньке швейцарське гірське озеро.
"Дунайська вода дуже погана. Крім богом створеної підземної води. А всі поверхневі води брудні!" - пояснює академік НАН України, директор інституту хімії Владислав Гончарук.
Це каже академік - Директор інституту хімії води. І тут або вірити йому, або аналізу, зробленому в лабораторії. Який каже все відповідає нормам. Якщо вірити світилу науки, то якісна питна вода у наших із вами кранах суцільна фікція. Треба докорінно змінювати законодавство про питну воду, бо її фактична низька якість, яка за нормами начебто прийнятна, спричиняє безліч хвороб українців.
Але насправді, якщо ви подумали, що недолугий держстандарт, то і є катастрофа - ви не знаєте головного. Буквально через місяць навіть ці смішні українські норми, які дозволяють пити воду просто з калюжі перестануть діяти. До 1 січня наступного року Україні треба терміново внести зміни до закону про питну воду, запровадити європейський термін "індикаторні показники" якості питної води та механізм інформування споживачів. Інакше нам у крани буде законно подавати взагалі будь-що. У Болграді до цього вже призвичаїлись - на черзі вся Україна .