Взаємні звинувачення про "російський слід" і "полювання ТЦК": що відомо про скандал навколо "Трухи"

Мережа каналів «Труха», яка давно виросла з локального пабліка у справжнього медіа-гіганта, неодноразово ставала об’єктом обговорень. Один з найпопулярніших Telegram-каналів України, на який підписано понад 3 млн користувачів, знову опинився в епіцентрі нового гучного скандалу. «Труха» міг отримати «нового інвестора», нібито пов’язаного з РФ. Водночас адмін каналу заявляє про нібито «полювання» на себе.

У деталях історії з «Трухою» розбирався ТСН.ua.

Ймовірний продаж «Трухи»: що відомо

Харківський криптопідприємець Микола Удянський нібито став новим власником телеграм-мережі «Труха». Про це повідомили Сергій Стерненко та видання Forbes Ukraine.

У Forbes Ukraine посилаються на інформацію від двох підприємців, дотичних до медійного та оборонного бізнесу, імена яких не розкривають. Один із них стверджував, що угода відбулася близько двох місяців тому.

За даними Forbes, Удянський міг придбати цілу мережу телеграм-каналів Труха за 15–25 мільйонів доларів.

Заява Стерненка про «звʼязки нового власника „Трухи“ з РФ»

Волонтер, блогер і радник міністра оборони Сергій Стерненко також заявив, що харківський криптопідприємець Микола Удянський нібито став новим власником «Трухи».

«Формально адміном залишається Максим Лавріненко, який мав деякі пригоди у Львові близько двох тижнів тому. За даними медіа, Удянський може мати громадянство РФ», — пише волонтер.

Микола Удянський — харківський бізнесмен у сфері криптовалют та співзасновник кількох криптопроєктів.

Від 2023 року Удянський є консулом Румунії в Харкові. Також він є співзасновником Parlament Media Group. Проте стверджує, що не бере участі в операційному управлінні.

Що кажуть Удянський і Лавриненко

Микола Удянський і керівник проєкту Максим Лавриненко в коментарі Forbes Ukraine стверджували, що зміни власників не було.

За словами Удянського, власником мережі залишається Максим Лавриненко, який і надалі керує всіма процесами та самим медіахолдингом.

Лавриненко також заперечив продаж каналу та назвав таку інформацію чутками, які «запускають конкуренти».

«Подібні чутки, що „Труху“ нібито комусь продали, зʼявляються вже не перший рік. Такі історії запускають конкуренти», — сказав він.

У коментарі «Детектору медіа» Максим Лавриненко також заперечив інформацію про продаж.

«Факти залишаються незмінними: власник проєкту той самий, що й від дня його створення. Це я — Максим Лавриненко», — додав він.

На запитання про те, чи укладала мережа останніми місяцями будь-які угоди щодо інвестицій чи фінансової підтримки, Лавриненко відповів, що це конфіденційна інформація: «Ми не коментуємо в публічному просторі питання щодо потенційних інвестицій, переговорів чи інших внутрішніх бізнес-процесів компанії».

Сварка між Удянським і Стерненком

У Мережі між Миколою Удянським і Сергієм Стерненком розгорівся публічний конфлікт. Сторони обмінялися звинуваченнями.

Микола Удянський відреагував на звинувачення Стерненка, назвавши їх фейками та вкидами. Його заяву опублікував «Труха».

Удянський запевнив, що після повернення до України 2022 року інвестує в українську економіку, підтримує оборонні проєкти, допомагає військовим та реалізує гуманітарні ініціативи.

Він стверджує, що у Стерненка нібито є «темні плями» в біографії та зв’язок із криміналом.

Стерненко не залишився осторонь і відповів на такі гучні звинувачення. Він заперечив чутки про кримінал та нагадав, що «напад з ножем» був самообороною від убивць.

У відповідь бізнесмен Удянський викликав Сергія Стерненка пройти поліграф і запевнив, що зробить те саме.

«Один поліграф. Два запитання. І суспільство отримає відповіді на те, що його справді цікавить», — зазначив він.

Мобілізація Лавриненка

Керівник «Трухи» Максим Лавриненко підтвердив, що його затримали представники ТЦК.

«Мене фактично вистежили та затримали п’ятеро представників ТЦК», — йшлося у його заяві, яку опублікував «Труха».

Також він поскаржився на погрози радника міністра оборони Стерненка. На думку Лавриненка, історія з ТЦК — це «помста» за публікацію інформації про корупційні скандали в оборонному секторі.

Львівський ОТЦК та СП підтвердив мобілізацію Лавриненка. За даними відомства, інцидент стався 5 червня 2026 року в Залізничному районі міста під час планових спільних заходів військовослужбовців і представників Нацполіції.

У ТЦК заперечили слова Лавриненка, що його нібито «вистежили», «затримали п’ятеро представників ТЦК», а самі дії начебто відбувалися «за особистою вказівкою міністра оборони».

«Було проведено перевірку військово-облікових документів громадянина, під час якої встановлено, що в наявних облікових даних не було підтверджено чинної відстрочки чи бронювання. Після цього громадянина було доправлено до Личаківсько-Залізничного районного ТЦК та СП для уточнення військово-облікових даних і проходження визначених законом процедур, зокрема медичного огляду для встановлення ступеня придатності до військової служби», — йдеться у повідомленні ТЦК.

Наскільки зрозуміло з відеозапису, Лавриненко не був у «розшуку ТЦК», а затримання правоохоронці мотивували тим, що він «підлягає мобілізації».

На мобілізацію Лавриненка відреагувало навіть Міноборони

У Міноборони прокоментували скандал із затриманням Лавриненка представниками ТЦК. Хоча у відомстві і не вказали його прізвище, але з контексту зрозуміло, про кого йдеться.

«Останніми днями в інформаційному просторі поширюються звинувачення про нібито „особисту причетність“ керівництва Міністерства оборони до затримання одного з громадян. Це не відповідає дійсності», — йдеться в повідомленні міністерства.

Там повторили заяву ТЦК, що Лавриненко не мав законних підстав для відстрочки чи бронювання. Тому його доправили до ТЦК для оформлення документів «відповідно до чинного законодавства».

«Це стандартна процедура, яка застосовується до всіх військовозобов’язаних громадян у таких випадках», — наголосили у відомстві.

Також там запевнили, що «жодних особистих вказівок керівництва Міністерства оборони щодо окремих громадян не існує і не може існувати».

Сам скандал Міноборони називає «масованою інформаційною атакою через початок жорстких антикорупційних дій».

«Вона розпочалася одразу після того, як Міноборони ухвалило низку рішень, які реально перекрили корупціонерам можливості заробляти на оборонних закупівлях та інших процесах у відомстві. Останні рішення відомства суттєво обмежили можливості для зловживань у сфері оборонних закупівель та інших процесах. Саме тому дискредитаційні кампанії, спрямовані проти міністерства та його керівництва, не є випадковими», — пояснюють у Міноборони.

Звідки взявся «Труха»

Telegram-канал «Труха» з’явився 2019 року як локальний харківський канал «Тру Харьков».

«Особливістю стало те, що практично одразу „Труха“ почав пропонувати гроші за контент — читачі могли надсилати оперативні фото й відео з місця події та отримати за це оплату. Таким чином „Труха“ зміг акумулювати більше ексклюзиву та обходити конкурентів», — йшлося у розслідуванні NGL Media та «Ґрунт».

Ці видання писали, що інвестором «Трухи» може бути харківський бізнесмен Володимир Литвин. Проте Максим Лавриненко цю інформацію спростовував.

Журналісти-розслідувачі цих видань стверджують, що «розцінки на рекламу дозволяють цій мережі телеграм-каналів заробляти сотні тисяч доларів щомісяця».

Сам Лавриненко стверджував, що гроші для розкрутки каналу йому дали друзі з ІТ-індустрії, але не називає їхніх імен.

Особливо канал став популярним 2022 року після початку повномасштабного вторгення, коли оперативно відписував всі актуальні новини.