Ціни вгору, гривня вниз: чому в Україні прискорюється інфляція та чого очікувати від курсу долара

В Україні стрімко зростають ціни та слабшає національна валюта. Економісти попереджають про прискорення інфляції через здорожчання енергоносіїв. Ситуацію загострюють нові податкові вимоги МВФ та спроби блокування Угорщиною кредитної допомоги від ЄС, що ставить перед країною серйозні фінансові виклики.

Що відбувається та на що чекати далі — читайте в матеріалі ТСН.ua.

Українців попереджають про інфляцію

Найближчими місяцями інфляція в Україні може перевищити очікування через здорожчання енергоресурсів на тлі війни на Близькому Сході. Про це заявив голова НБУ Андрій Пишний, повідомляє «Укрінформ».

За даними Нацбанку, в лютому річна інфляція прискорилася до 7,6%, хоча базова залишилася на рівні 7,0%. Головними чинниками тиску стали ціни на пальне, послуги та сиру продукцію. Водночас вартість оброблених продуктів зростала повільніше, ніж прогнозувалося.

«Зростання цін на пальне, послуги та сирі продукти було дещо швидшим, ніж очікувалося, водночас оброблені продукти дорожчали повільніше», —зазначив голова НБУ.

Попри погіршення очікувань населення через ситуацію в енергетиці в НБУ бачать передумови для стабілізації.

«Ситуація в енергосекторі останніми тижнями покращилася, що має обмежити ціновий тиск. НБУ й надалі забезпечуватиме стабільність валютного ринку та привабливість гривневих інструментів», — наголосив Андрій Пишний.

Тим часом українська гривня б’є антирекорди: лише за тиждень (від 9 до 13 березня) Національний банк України витратив понад мільярд доларів з резервів для стримування валютних коливань, не придбавши водночас на ринку жодного цента, пише Мінфін.

Загалом від початку 2026 року на інтервенції спрямували понад 8,3 мільярда доларів, проте гривня продовжує слабшати. Від початку року офіційний курс долара зріс від 42,30 до 44,16 гривні, а євро впевнено подолав психологічну позначку, піднявшись до 50,95 гривні.

Голова Комітету економістів України Андрій Новак зазначає, що за рекордно високих золотовалютних резервів, які становлять близько 57 мільярдів доларів, регулятор має достатньо інструментів для стабілізації ситуації. На думку експерта, нинішнє падіння нацвалюти не можна пояснювати лише зовнішніми факторами, оскільки на ринку можуть діяти спекулятивні складники.

Хоча в держбюджеті на 2026 рік закладено курс на рівні 45 гривень за долар, подальша девальвація неминуче призведе до здорожчання імпорту та зростання цін для споживачів.

Валюта в Україні буде дорожчати

Експерти пов’язують нинішнє здорожчання валюти в Україні з впливом зовнішніх факторів, зокрема війни на Близькому Сході, яка стала своєрідним «чорним лебедем» для національної економіки. За словами економіста Андрія Забловського, це змусило Нацбанк прискорити девальвацію гривні на кілька місяців раніше запланованого терміну.

Стрімке зростання курсу, що іноді перевищує 1% за тиждень, провокує хвилю спекулятивного попиту, на яку регулятор змушений реагувати збільшенням валютних інтервенцій. Втручання НБУ було логічним кроком для зниження тиску на гривню та корекції курсу євро, що дозволило дещо стабілізувати ситуацію після досягнення критичних позначок.

Станом на 20 березня Національний банк встановив офіційний курс долара на рівні 43,96 гривні, що на 7 копійок вище за попередній показник. Водночас євро продемонстрував незначне зниження до 50,50 гривні, а польський злотий зупинився на позначці 11,79 гривні.

Тим часом у НБУ зазначають, що зростання цін на пальне, яке в березні вже сягнуло 12,5%, може додати до річної інфляції близько 0,45 відсоткових пункта, пише «Інтерфакс». Заступник голови НБУ Володимир Лепушинський зазначає, що враховуючи вторинні ефекти, коли вартість логістики закладається до собівартості товарів, цей вплив може подвоїтися, що ставить під загрозу січневий прогноз інфляції у 7,5%.

Також він зауважив, що одним із факторів ризику є здорожчання добрив, оскільки Близький Схід забезпечує значну частку світового ринку сечовини.

Водночас у Нацбанку зазначають, що український експорт залишається у відносній безпеці, оскільки основні постачання йдуть через Чорне море та західні кордони. Частково втрати можуть бути компенсовані зростанням світових цін на вітчизняне зерно та продовольство, тому суттєвого впливу на динаміку ВВП наразі не прогнозують.

Що відбувається з цінами на продукти в Україні

З початком 2026 року в Україні стрімко зростає вартість базового кошика продуктів, що створює значний тиск на гаманці споживачів, пише «24 Канал». За даними моніторингу, справжнім рекордсменом зі здорожчання стала гречка, ціна якої підскочила на 59% — до 52,46 грн за кілограм.

Суттєво додали у вартості овочі та фрукти: яблука здорожчали на 46%, а помідори — на 35%, досягнувши в середньому 167,42 грн. Висхідну динаміку демонструють також соняшникова олія (+31%), оселедець (+29%), курячі яйця (+23%) та м’ясна продукція, ціни на яку зросли в межах 19–22%.

Ключовим каталізатором інфляції залишається ринок нафтопродуктів. Через залежність від імпорту та напруженість на Близькому Сході ціни на АЗС помітно зросли: бензин марки А-95 додав 20%, а дизельне пальне — одразу 35%, сягнувши 78,48 грн за літр.

Тим часом у столиці розкуповують дешевшу гречку й рис. Як повідомляють журналісти, на полицях столичних супермаркетів не залишилося жодної пачки гречки в діапазоні 56,99–59,99 грн. Окрім того, за останні місяці вартість крупи впевнено підскочила вгору.

Станом на березень середня ціна гречки становить 54,07 грн/кг, хоча ще в січні вона була на рівні 47,87 грн/кг, а торік навесні — близько 33,02 грн/кг. Ціна за кілограм рису становила 59,99 гривень.

Окрім того, в Україні продовжує зростати вартість курячих яєць. Лише за останній місяць споживчі ціни на цей продукт продемонстрували зростання на 3,1%. Згідно з офіційними даними, в лютому середня вартість десятка сягнула 68,33 гривні, тоді як ще в січні цей показник тримався на рівні 66,27 гривні.

Річна динаміка видається ще відчутнішою, адже порівняно з лютим 2025 року продукт здорожчав на 33,6% з початкових 51,14 гривні за десяток. У Держстаті наголошують, що наведена статистика не охоплює дані з тимчасово окупованих територій та районів, де ведуться або тривали активні бойові дії.

Ціни на пальне в Україні продовжують зростати — чого очікувати далі

В Україні зафіксовано чергову хвилю здорожчання пального, що зумовлено вичерпанням старих запасів та зростанням світових цін на нафту через напруженість на Близькому Сході.

Найстрімкішу динаміку продемонструвало дизельне пальне, вартість якого у провідних мережах, як-от WOG та SOCAR, підскочила на 3–4 гривні, сягнувши позначок 84–87 гривень за літр. Бензин марки А-95 на заправках преміум сегмента здорожчав до 75–79 гривень, а автогаз синхронно додав у ціні одну гривню, встановившись у діапазоні 43–47 гривень.

Відносну стабільність наразі зберігає лише державна мережа «Укрнафта», де ціни на бензин навіть дещо знизилися.

Експерти ринку, зокрема Сергій Куюн і Дмитро Льоушкін, прогнозують подальше зростання вартості енергоносіїв найближчим часом. На преміальних АЗС бензин може наблизитися до 85 гривень, а дизель — до 95 гривень за літр, оскільки гуртова ціна ресурсу на кордоні вже перетнула критичні позначки.

Водночас панічних настроїв експерти радять уникати: після стабілізації вартості нафти марки Brent на рівні 105–110 доларів за барель очікується фіксація роздрібних цін. За оптимістичними прогнозами, згодом вартість дизеля може закріпитися на рівні 85 гривень, а бензину — близько 78 гривень. Попри цінові коливання дефіциту пального в країні немає, а постачання залишаються стабільними.

МВФ вимагає від України підвищення податків

Міністерство фінансів України розробило законопроєкт, який об’єднує податкові зобов’язання перед МВФ у єдиний документ. Реформа покликана залучити до держбюджету додаткові 60 млрд грн на рік та забезпечити стабільність надходжень військового збору.

Від 1 січня 2027 року фізичні особи-підприємці (ФОП) з річним доходом понад чотири мільйони гривень будуть зобов’язані стати платниками ПДВ. Для них передбачено квартальний звітний період і символічні штрафи в розмірі однієї гривні за перші п’ять порушень протягом року, які стосуються реєстрації податкових накладних.

Законопроєкт пропонує закріпити чинні ставки військового збору до завершення реформи Збройних сил України. Зокрема, для фізичних осіб ставка залишиться на рівні 5%, для ФОП першої, другої та четвертої груп — 10% від мінімальної зарплати (864,70 грн 2026-го), а для платників третьої групи — 1% від доходу.

Для доходів, отриманих через цифрові платформи (Uklon, Bolt, Glovo тощо), ставку податку планують знизити від 18% до 5%. Зміни також торкнуться і міжнародних посилок: товари вартістю до 45 євро для особистого вжитку звільнять від ПДВ. Для відправлень до 150 євро діятиме спрощена схема оподаткування.

Однак голова фінансового комітету Данило Гетманцев заявив, що внутрішня парламентська криза вже гальмує ухвалення рішень, необхідних для співпраці з МВФ та євроінтеграції. За його словами, проблема полягає не в позиції міжнародних партнерів, а в політичній ситуації всередині країни та відсутності діалогу в Раді.

Однак попри наявні труднощі, загрози зриву фінансування немає, а найближча зустріч парламентарів із представниками МВФ має прояснити подальші кроки.

Ситуацію ускладнює блокування Угорщиною виділення допомоги для України

Спроба лідерів ЄС узгодити масштабний кредит для України на суму 90 мільярдів євро завершилася провалом через вето Угорщини та Словаччини. Як повідомляє Politico, на саміті в Брюсселі підсумковий документ підтримали лише 25 країн, водночас Будапешт і Братислава заблокували рішення, використовуючи питання транзиту російської нафти як інструмент тиску.

Причиною демаршу стала вимога негайного ремонту нафтопроводу «Дружба», який був пошкоджений внаслідок російського обстрілу ще в січні. Віктор Орбан і Роберт Фіцо висунули ультиматум Києву та Брюсселю, вимагаючи допуску своїх інспекторів до місця аварії.

Поки спеціальна місія ЄС очікує дозволу на перевірку труби, Словаччина та Угорщина продовжують блокувати життєво важливе фінансування для України, намагаючись відновити стабільне постачання російської сировини.

Однак незважаючи на спроби Угорщини заблокувати фінансову допомогу, Євросоюз підтвердив намір надати Україні кредит у розмірі 90 млрд євро на 2026–2028 роки. Як повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн після саміту в Брюсселі, рішення буде реалізоване «так чи інакше», навіть без згоди окремих лідерів, які не дотримуються своїх обіцянок.

Президентка Єврокомісії наголосила, що попри складні виклики рішучість блоку в підтримці України лише зміцнилася.

Читайте також:

• В Україні стрімко здорожчав популярний овоч: скільки тепер платитимуть українці

• Українцям можуть урізати зарплати без попередження: що відомо

• В Україні запрацював «паливний» кешбек: як отримати гроші і коли вони надійдуть

Підписуйтесь на наші канали у Telegram та Viber.