Тварини-велетні вагою до тонни живуть у лісах Волині: їх не було тут майже 300 років (фото)

У лісах «Цуманської пущі» на Волині знову мешкають справжні велетні дикої природи вагою до однієї тонни, які майже три століття вважалися повністю зниклими в цьому краї. Ці гіганти завдовжки понад три метри вільно блукають заповідними територіями, а науковці та волонтери зафіксували кілька стад, що повернулися до свого природного середовища.

Про це повідомляє «Волинська Фундація».

Історія відновлення та сучасний стан популяції

Йдеться про зубрів — найбільших ссавців Волині. Для збереження їхньої популяції в регіоні функціонує загальнозоологічний заказник «Зубр» площею 5530 гектарів. Колись ці тварини були широко поширені в Європі. Однак на Волині їхня історія перервалася ще наприкінці XVII століття через винищувальні полювання, вирубування лісів, розорювання земель та низьку природну плодючість.

Повертати тварин до волинських лісів розпочали у XX столітті. У 1965 році їх реакліматизували у Звірівському та Муравищенському лісництвах Цуманського мисливського господарства.

Сьогодні волонтери спільно з фахівцями Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща» виявили в лісі два стада приблизно по 10 особин у кожному, які постійно переміщуються територією. Крім того, окремі зубри мешкають у мисливському вольєрі в урочищі «Болярка».

Особливості диких велетнів

Дорослий зубр сягає 3,5 метра завдовжки і може важити до однієї тонни. На шиї та грудях густа шерсть утворює своєрідну гриву, а на підборідді — бороду. Попри свої габарити, тварина добре пристосована до життя в лісовій місцевості: вона має слабкий зір, але чудово розвинені нюх і слух. Самки зазвичай тримаються невеликими групами, а дорослі самці мешкають окремо.

У заповідному комплексі наголошують, що заказник створений не лише для збереження зубрів. На його території також охороняють високопродуктивні дубові й соснові ліси, а разом із ними — й інші рідкісні види рослин та тварин.

Нагадаємо, звичайна сімейна прогулянка американським пляжем у пошуках гарних мушель несподівано обернулася сенсаційним відкриттям решток найнебезпечнішого доісторичного хижака.