У Греції затримали ветерана АТО, якого Литва звинувачує у "тяжких воєнних злочинах"

Дата публікації
Поділитись:
WhatsApp
Viber
У Греції затримали ветерана АТО, якого Литва звинувачує у "тяжких воєнних злочинах"

Facebook/Ольга Решетилова

Олександра Радкевича затримали за запитом Литви у межах "справи 13 січня". Тоді, взимку 1991 року, внаслідок агресії Кремля загинуло 14 литовців.

У Греції затримали громадянина України, ветерана АТО Олександра Радкевича. Запит на його затримання надала Литва.

Про це у Facebook написала правозахисниця, координаторка у Медійній ініціативі за права людини Ольга Решетилова.

У Литві Олександр був заочно засуджений за "справою 13 січня". Йдеться про події зими 1991 року, коли Вільнюс боровся за незалежність від Москви.

Олександр Радкевич на початку 1991 року служив у 107 мотострілецькій дивізії Збройних сил СРСР. 11 січня 1991 року він був призначений водієм-механіком танку, який перебував поряд з Будинком друку у Вільнюсі. Саме за цей будинок йшла боротьба між литовськими борцями за незалежність і радянськими військами.

За словами Решетилової, учора міністр закордонних справ Литви Габріель Ландсбергіс підтвердив, що Вільнюс видав європейський ордер на арешт Радкевича і тепер просить Грецію видати його для відбування покарання.

Олександра українська прокуратура допитала як свідка у межах цієї справи ще у 2014 році. Згодом зі свідка Литва перетворила його на обвинуваченого.

Литовська сторона звинувачує Радкевича у тяжких воєнних злочинах (вбивство, нелюдське поводження, використання заборонених методів ведення війни) за те, що він був присутній у Вільнюсі у січні 1991 року як військовий радянської армії.

"За гіркою іронією долі судовий процес у Вільнюсі тривав паралельно з тим, як розгорталася збройна агресія Росії проти України, а Олександр, замість того, щоб постати перед судом чужої країни, зі зброєю в руках пішов захищати власну", - зазначила правозахисниця.

В МЗС поки не прокоментували затримання українського громадянина.

Справа про події у Вільнюсі 13 січня 1991 року

Литва — одна з перших союзних республік, що проголосила незалежність. У ніч на 11 березня 1990 року Верховна Рада Литовської РСР на чолі з Вітаутасом Ландсбергісом проголосила відновлення незалежності Литовської Республіки. СРСР відповів на такі дії економічною блокадою. У січні 1991 у Литві відбулися масові акції протесту проти підвищення цін на продовольство.

В Литву Кремль спрямував військовослужбовців спецпідрозділу "Альфа" і частини ВДВ з Пскова. Через 30 років останні стали відомі в Україні як "псковські десантники", яких режим Путіна хотів показати місцевими "ополченцями" з Донбасу.

На початку доби 13 січня війська СРСР здійснили штурм телевізійного центру, телевежі та низки об'єктів у Вільнюсі.

Внаслідок штурму загинуло 14 простих литовців та один боєць "Альфи", поранено близько 800 людей. За іншими даними, які наводить влада Литви, загальна кількість поранених сягає 1000 чоловік, серед них 31 — тяжко поранені.

У листопаді 2014 прокуратурою Литви було завершено досудове слідство стосовно подій у Вільнюсі. 27 березня 2019 року судова колегія Вільнюського окружного суду засудила до позбавлення волі 67 людей, визнавши їх винними у "злочинах проти людяності". Зокрема заочно до 10 років позбавлення засудили колишнього міністра оборони СРСР Дмитрія Язова. 

Як зазначила правозахисниця Ольга Решетилова, крім Олександра Ратдкевича у межах цієї справи Литва вважає винними ще щонайменше 10 громадян України, які у той час перебували у лавах радянської армії.

Нагадаємо, що в Україні заочно судитимуть проросійського журналіста, який закликав до зміни кордонів.

Підписуйтесь на наші канали у Telegram та Viber

Наступна публікація