Малюнки художник створив понад сто років тому.
Старовинний стінопис українського художника Миколи Самокиша занепадає в Харкові. Більше того - може взагалі щезнути, якщо не взятися за його відновлення.
Що ж роблять ентузіасти і чого не роблять чиновники — у сюжеті ТСН.19:30.
Квіти та візерунки прикрасили два поверхи під’їзду цього будинку. Митець замалював фактично всі стіни: від підлоги до самісінької стелі. Утім, за радянських часів, унікальний орнамент поховали за сімома шарами фарби.
Понад сотню років тому їх створив український художник Микола Самокиш, коли відвідував Харків. Замовив розпис місіцевий поміщик, що жив у тоді ще двоповерховій садибі. Радянські жеківці унікальну картину не помилували. Харківський реставратор В'ячеслав Шуліка розповідає, що малюнки відкрились у 70-х роках. Їх знайшли випадково, коли змивали побіл під час ремонту.
Уже в наш час за реставрацію спробували взятися місцеві ентузіасти: згуртувалися, написали проєкт і виграли конкурс - це мільйон гривень із міського бюджету. Комунальники стали до роботи і взялися за так званий "світловий ліхтар" - скляний дах, який освітлює під’їзд.
Коли автори проєкту побачили результат роботи комунальників, то отетеріли. "Вона по периметру наскрізь світиться, тому що там дірки. У мене когнітивний дисонанс: а де ті 280 тисяч, які Жилкомсервіс витратив на ремонт цього даху", - наголошує авторка проєкту з реставрації живопису Наталія Нечепуренко.
Комунальники виправдовуються, мовляв, дах дороблять. Щодо відновлення розпису, то робота для них надто делікатна. Крім того, під таку реставрацію немає стандартів.
У будинку наразі лише п'ять квартир. Мешканці твердять, що стінопис треба відновити, бо це ж культурне надбання. Картини Самокиша зберігаються в музеях по всьому світу. Харківський розпис - остання в Україні монументальна робота митця. Чиновники та комунальники гадки не мають, що робити з реставрацією, бо цьогорічний бюджет на конкурс уже витрачений. Наступного року за гроші на відновлення стінопису знову треба буде боротися.