У Києві збереглась справжнісінька сільська хата з великим свинарником посеред елітних висоток
Колоритним жителям елітних Позняків пропонували мільйони гривень і шість квартир, але ті батьківщини не продали.
В одному з київських районів, поруч із підземкою та сучасними багатоповерховими житловими комплексами понад півстоліття зберігається справжнісінька сільська хата.
Родина, яка там мешкає, роками відмовляється від мільйонів гривень, які їм пропонують за золоту столичну землю, йдеться у сюжеті ТСН.
З вікон багатоповерхівок видно величезне подвір'я, із якого чути поросяче рохкання та гусячий гомін.
На ділянці немає ні газу, ні каналізації нема, зате є інтернет, розповідає господарка садиби Наталя Дмитрівна.
"В місті по-городському живуть, а ми тут у селі – звичайно, по-сільському. От як було село Позняки, так і лишилось. А збудований масив – це до нас прибульці прийшли – окупанти", - розповідає господар Михайло Іванович.
Вони колишні чоловік та дружина, але живуть – разом. Нинішнього чоловіка хазяйки ТСН удома не застала: він на роботі, але живе теж тут.
Відповідаючи на запитання про секрет такого подружнього життя, пані Наталя поділилася: "Треба займати ділом того й іншого!"
Наталя Дмитрівна розповідає, що діло її нинішнього чоловіка – заробляти гроші, а колишнього – ними розпоряджатися.
Крім чоловіків тут живуть іще четверо дітей та онуки. Наталя Дмитрівна веде ТСН екскурсією по садибі, показуючи хліви і розвалений літній душ.
Сама вона вже 30 років не працює, а лише господарює. І це – теж заробіток у цій родині.
"Оце зараз продаємо поросят, а ще – полуницю, хризантеми", - хвалиться жінка. Але найбільша гордість Наталі Дмитрівни – її свинарник з шістьма свиноматками.
Діти, розповідає жінка, не проти цивілізації, але продати дім не просили. А от пропозиції від забудовників викупити золоту землю на столичних Позняках родині надходили неодноразово.
І пропонували їм чотири чи п'ять мільйона гривень – точно жінка не пам'ятає. Від шести квартир взамін цього дому родина теж відмовилася.
Ця земля не продається, каже господарка . Тож уся велика родина і надалі планує жити тут.
"Яке не є, але воно батьківщина! Люди живуть десь у пустелі, їх засипає піском, вони розгрібаються та й знову живуть!" - поділилася наостанок Наталя Дмитрівна.