Лише чотири країни підтримують появу цього газогону.
Заступниця міністра закордонних справ Олена Зеркаль пояснила, що боротьба проти "Північного Потоку" не стосується безпосередньо його будівництва.
Про це вона заявила в ефірі 5 каналу.
"Навіть якщо ми говоримо про зміни до європейського законодавства або Третьої газової директиви, то вони будуть стосуватись не самого будівництва, а функціонування", - пояснила Зеркаль.
Своєю чергою, у США розуміють, що у них є такий важіль, як санкції, проте поки що не готові його застосувати проти "Північного Потоку-2". Вони ще чекають на дії країн Євросоюзу.
Разом з тим, ухвалення змін до директиви, яка урегулює функціонування будь-якого газогону у морських водах убезпечить від неконтрольованого використання газопроводів.
За словами представниці МЗС, лише чотири країни - Німеччина, Австрія, Нідерланди, Бельгія – підтримують це будівництво. Решта країн розуміють, шо це змінить ринок – на ньому домінуватиме Німеччина. "Тому, напркилад, країни Півдня, зокрема Італія, підтримали зміни до Газової директиви, розповсюдження регулювання на офшор-проекти, яким і є "Північний Потік", - додала Зеркаль.
Нагадаємо, 3 травня у місті Лубмін на півночі Німеччини почалися будівельні роботи з прокладання нитки газогону "Північний потік-2", який викликає чимало нарікань в Європі. Очікується, що до кінця 2019 року прокладуть 1200 кілометрів "труби", якою щорічно можна буде транспортувати близько 55 мільярдів кубометрів газу з Росії до Німеччини.
Україна виступає проти будівництва газопроводу та висловлює занепокоєння через можливу втрату в майбутньому статусу транзитної держави російського газу до Європи. Також противниками "Північного потоку-2" є США, Польща та країни Балтії. Критики газопроводу є і в Німеччині, однак федеральний уряд здебільшого підтримує реалізацію проекту, зазначаючи, що він є приватною ініціативою. При цьому в Берліні наголошують на важливості того, щоб Україна й надалі здійснювала транзит російського газу до Європи.