У МЗС Угорщини заявили про відкриття місії ОБСЄ на Закарпатті

Кількість осіб у місії складе 12 людей.

Глава МЗС Угорщини Петер Сійярто стверджує, що ОБСЄ повідомила його про відкриття спостережної місії на Закарпатті.

Про це повідомляє прес-служба урядової партії "Фідес" з посиланням на заяву Сійярто у суботу, 10 березня.

Сійярто повідомив, що неодноразово консультувався з ОБСЄ і просив, щоб спостерігачі організації були присутні не тільки на Сході України, але й у західній частині Закарпаття, так щоб "угорська спільнота на Закарпатті не піддавалася нападам".

За словами Сійярто, у п’ятницю, 9 березня, він отримав листа від Генерального секретаря ОБСЄ із повідомленням, що організація встановила постійну присутність в Ужгороді. Зокрема, зазначається, що кількість осіб у місії складе 12 людей.

Глава МЗС Угорщини стверджує, що Генеральний секретар ОБСЄ та Верховний комісар з прав людини вкрай позитивно відреагували на прохання надіслати моніторингову місію ОБСЄ на Закарпаття. Варто зауважити, що заява Сійярто викликає сумнів, оскільки для спрямування місії потрібен консенсус в ОБСЄ, а Україна виступає проти цього.

На сайті уряду Угорщини наразі відсутнє повідомлення про розгортання спостережної місії ОБСЄ.

ВідеоУгорщина наполягає на створенні постійної місії спостерігачів на заході України

Як повідомлялося, 14-15 лютого мали відбутися зустрічі у форматі міністрів оборони України та країн-членів НАТО. Проте їх скасували, бо на їхнє проведення вето наклала Угорщина через мовні питання в новому українському законі "Про освіту". Будапешт вбачає в нормах документу дискримінацію угорської та інших нацменшин в Україні. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто наголосив, що від України вимагають юридичних гарантій щодо дотримання прав угорців, а також – призупинити дію згаданого закону. У відповідь урядовці подовжили перехідний період для запровадження "мовної" статті закону "Про освіту" для національних меншин. Тепер у дітей з національних меншин та їхніх батьків буде більше часу для переходу на нові правила викладання предметів. Перехідний період триватиме до 2023 року. "Ми завжди будемо виходити із забезпечення прав національних меншин всередині країни, але завжди пріоритетом номер один буде розвиток української мови, культури", - наголосив при цьому прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

Проте це не задовольнило угорську сторону, і представники нацменшини проігнорували запрошення до діалогу. Міністр закордонних справ Павло Клімкін відреагував на це повідомленням у Twitter. "Якісь "метаморфози" - угорці то вимагають консультацій, то самі ж від них відмовляються. Читаючи Висновок Венеціанської Комісії, угорці, мабуть, плутають угорську мову з російською - начебто мови різні, сподіваюся й підходи будуть відмінні", - йдеться у його повідомленні.

Залиште свій коментар