Також Угорщині дорікнули співпрацею з Росією в обхід санкцій.
Заступник міністра закордонних справ Василь Боднар назвав черговою маніпуляцією вимоги Угорщини внести зміни до закону про освіту та відкласти його реалізацію до 2023 року.
Про це він повідомив на своїй сторінці у Twitter.
Боднар нагадав, що Україна вже затвердила законопроект про подовження перехідного періоду до 2023 року, а на моменти, які слід вдосконалити, вказала Венеціанська комісія.
”Шкода, що бажання заробити голоси на виборах перемагає здорову логіку двосторонніх відносин”, - підсумував він.
Угорщина маніпулює, оскільки:
— Vasyl Bodnar (@VasylBodnar) 20 березня 2018 р.
1) Уряд України вже затвердив законопроект про продовження перехідн.періоду до 2023 року;
2) Венец.комісія вказала, що і як вдосконалити.
Шкода, що бажання заробити голоси на виборах перемагає здорову логіку двосторонніх двосторонніх відносин https://t.co/egSmXfYvTY
Також заступник міністра прокоментував те, що Угорщина виступає проти розміщення в Береговому на Закарпатті батальйону українських військових. На думку Боднаря, країна своїми заявами грає на руку Росії. "Тим часом, в обхід санкцій ЄС і НАТО, угорське Міноборони співпрацює з Росією у військово-технічній сфері, прикладом чому є контракти на ремонт і придбання військових гелікоптерів", - додав Боднар.
Своїми заявами Угорщина грає на руку Росії. Тим часом, в обхід санкцій ЄС і НАТО, угорське Міноборони співпрацює з Росією у військово-технічній сфері, прикладом чому є контракти на ремонт і придбання військових гелікоптерів https://t.co/shgwsXWsTd
— Vasyl Bodnar (@VasylBodnar) 20 березня 2018 р.
Нагадаємо, Венеціанська комісія зазначила, що українська влада має внести правки до закону про освіту, інакше права нацменшин на отримання середньої освіти рідною мовою будуть порушені. Раніше стаття 7 нового закону про освіту спричинила різку критику, зокрема, з боку Будапешта, Бухареста, Варшави. Ця стаття передбачає, діти з родин нацменшин зможуть навчатися рідною мовою лише у початковій школі. Починаючи від 5 класу, весь навчальний процес вестиметься українською мовою, а мови нацменшин вивчатимуться лише як предмет.
14-15 лютого мали відбутися зустрічі у форматі міністрів оборони України та країн-членів НАТО. Проте їх скасували, бо на їхнє проведення вето наклала Угорщина через мовні питання в новому українському законі "Про освіту". Будапешт вбачає в нормах документу дискримінацію угорської та інших нацменшин в Україні. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто наголосив, що від України вимагають юридичних гарантій щодо дотримання прав угорців, а також – призупинити дію згаданого закону. У відповідь урядовці подовжили перехідний період для запровадження "мовної" статті закону "Про освіту" для національних меншин. Тепер у дітей з національних меншин та їхніх батьків буде більше часу для переходу на нові правила викладання предметів. Перехідний період триватиме до 2023 року.
Проте це не задовольнило угорську сторону, і представники нацменшини проігнорували запрошення до діалогу. Міністр закордонних справ Павло Клімкін відреагував на це повідомленням у Twitter. "Якісь "метаморфози" - угорці то вимагають консультацій, то самі ж від них відмовляються. Читаючи Висновок Венеціанської Комісії, угорці, мабуть, плутають угорську мову з російською - начебто мови різні, сподіваюся й підходи будуть відмінні", - йдеться у його повідомленні.