У полоні пластику: чи зможе Україна слідом за ЄС скоротити небезпечні відходи

В Європі на рік в середньому на одного жителя припадає 31,1 кг пластикових відходів, в Німеччині - 37,4 кг. В середньому в ЄС близько третини пластикового сміття підлягає вторинному переробленню, інші відходи експортуються.

Наприкінці березня Європарламент схвалив законопроект, що передбачає заборону в ЄС від 2021 року одноразових пластикових виробів, як-от трубочок для пиття, пластикового посуду та ватних паличок.

Оскільки текст законопроекту вже був погоджений на переговорах між Європарламентом та представниками країн-членів у грудні 2018 року, очікують, що він буде швидко затверджений Європейською Радою. Заборона має набути чинності 2021 року.

Як заявив віце-голова Єврокомісії Франс Тіммерманс, Євросоюз не був найбільшим джерелом пластикового забруднення в світі, але цей захід може слугувати прикладом для інших країн. "Країни Азії дуже зацікавлені в тому, що ми робимо. Латиноамериканські країни теж", - зазначив він.

В чому суть законопроекту?

Ініціатори закону пояснюють його необхідність забрудненням морських вод в ЄС. За даними Єврокомісії, заборонені новими правилами одноразові вироби становлять 70% відходів, що потрапляють до океанів світу, становлячи загрозу для дикої природи та рибних ресурсів.

На сьогодні людство виробляє майже 300 мільйонів тонн пластику щороку, половина з яких - для одноразового використання. А понад 8 млн тонн пластику потрапляє в океан. Цифри, що наводить ООН - ще гірші. За словами голови Генеральної асамблеї ООН Марії Фернанди Еспінози, щорічно до 12 тонн пластику опиняється у водах світового океану.

"Якщо людина не змінить своїх звичок, то до середини століття пластику в океані буде більше, ніж риби. Існує безліч альтернатив. Сотні приватних компаній вже обіцяли замінити одноразові вироби з пластику на продукцію з інших матеріалів. Людство несе колективну відповідальність за здоров'я океану", - сказала Еспіноза, оголошуючи нову глобальну кампанію з боротьби з пластиковим сміттям. 

Проблема останніми роками набрала глобального масштабу: 1 з 3 видів морських ссавців виявлені заплутаними в морському смітті, понад 90% морських птахів мають шматочки пластику в своїх шлунках.

В Європі на рік в середньому на одного жителя припадає 31,1 кг пластикових відходів, в Німеччині - 37,4 кг. В середньому в ЄС близько третини пластикового сміття підлягає вторинному переробленню, інші відходи експортуються.

Окрім заборони на ті одноразові пластикові вироби, які можна замінити альтернативними, ЄС також заохочуватиме країни-члени скоротити використання пластикових пакувальних матеріалів та запровадити жорсткіші правила щодо ярликів.

ВідеоУ країнах ЄС заборонили використання одноразових пластикових виробів

Табу на пластикові стаканчики, соломинки для пиття та ватяні палички. Європарламент на законодавчому рівні заборонив використання одноразових виробів в Євросоюзі, і це має запрацювати вже з 2021 року - ще потрібне схвалення Європейської Ради. А з 2024 року року компанії зобов'язані будуть прикріпляти кришечки до пластикових пляшок, щоб не губилися окремо.  

У країнах ЄС заборонили використання одноразових пластикових виробів

Очікується, що до 2029 року 90% пластикових пляшок будуть збиратися для вторинної переробки, і вони будуть виготовлятися з використанням 25% вторинних матеріалів 2025 року та 30% - 2030 року.

Окремий пункт в законі стосується сигаретних недопалків: він зобов'яже тютюнові компанії платити за їхнє прибирання і спалювання. Автори закону підкреслюють, що недопалки - другий за поширеністю вид сміття після пластика, і з ними також потрібно щось робити.

ЄС єдиний, хто опікується екологією?

Європейський Союз не став першопрохідцем в цій ініціативі. Від цього року в Каліфорнії обмежать використання в ресторанах пластикових соломинок. Закон не торкається фастфудів, а от в усіх інших ресторанах забороняється подавати напої з соломинкою, тільки якщо клієнт сам її не попросить. Якщо ресторан після двох попереджень і далі порушуватиме закон, йому загрожує штраф до $300. За виконання нових правил стежитимуть співробітники МОЗ.

Губернатор Каліфорнії Джеррі Браун зазначив, що через пластик, що скидається в океан, гинуть кити і риби, а також він отруює їжу і водні ресурси. "Пластик допоміг нашому суспільству розвинутися, але наша безрозсудна пристрасть до використання одноразової продукції привела до катастрофічних наслідків. Пластик в усіх його формах - трубочка, пляшка, пакети і так далі - душить планету", - сказав він.

2014 року в Каліфорнії також ухвалили закон, що забороняє використовувати одноразові поліетиленові пакети.

Чи приєднається до ЄС Україна?

Міністр екології України Остап Семерак заявляє, що навіть ЄС пройшов доволі довгий шлях до цього рішення. Втім, на його думку, рішення про відмову від пластику також неминуче, оскільки Україна і далі продовжить євроінтеграційний курс. 

Після остаточного схвалення Директиви щодо зменшення впливу деяких пластикових виробів на довкілля Радою ЄС, за його словами, міністерство буде ініціювати включення нової Директиви до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

"До того моменту бачу виходом обмежувати на побутовому рівня використання пластику. Обмежувати самим і закликати інших це робити. Весь пластик не знищити – його кількість зменшити реально", - додав Семерак. 

При цьому у Мінекології в коментарі ТСН.ua розповіли, що у парламенті було принаймні три законодавчі ініціативи щодо заборони пластику протягом останніх трьох років, проте їхній зміст викликав багато запитань і ухвалення в тому вигляді, в якому вони були запропоновані, ні до чого б не призвело. 

За словами голови громадської організації "Україна без сміття" Євгенії Аратовської, порахувати обсяг пластику на душу населення в Україні вкрай складно, оскільки кожен виробник приховує цю інформацію, щоб не видавати свою частку на ринку.

Тільки Coca-Cola озвучила, скільки виробляє пластику у всьому світі, але у неї є зобов'язання стосовно збору (нещодавно Coca-Cola визнала, що щороку в виробництві вона використовує 3 млн тонн пластикової упаковки). До 2030 року вони повинні збирати всі свої пластикові ємності.

Заборона окремих пластикових продуктів якщо і буде, то зовсім не скоро, оскільки в Україні не розпочато навіть роздільне збирання сміття, каже Аратовська. "Якщо говорити про роздільний збір, то ми від нього нікуди не дінемося, і люди його хочуть. Але поки у нас немає законодавства про відходи в принципі, зарано говорити про обмеження пластика. Тут буде великий діалог з бізнесом, який виробляє ці пакетики, одноразовий посуд, які інвестували в своє обладнання і хочуть повернути свої інвестиції і отримувати свій прибуток далі. Але тут потрібна політична воля тих людей, які будуть ухвалювати непопулярні рішення. І як би це не було боляче, це доведеться робити", - зазначає громадська діячка.

За словами Аратовської, наразі необхідно, щоб Рамковий закон про відходи був доопрацьований усіма профільними міністерствами (його ініціювало Мінекології, проект закону вже написаний), після отримання від них коментарів доопрацювати документ і передати на розгляд до Верховної Ради. Поки цей конкретний документ не ухвалений, не з'являються інші важливі закони, зокрема, про розширення відповідальність виробників, про тару та упаковку, про будівельні відходи, промислові відходи, текстиль.

"Поки немає Рамкового закону, інших законів, немає економіки процесів на ринку - все викидається на смітник. Потрібно оплатити за сортування та логістику, закупити контейнери і виходить, що процеси зборів такі дорогі, що вторсировину не може покрити витрати. Відповідно бізнес в цю сферу не йде і все сміття виявляється на звалищі", - підкреслює вона.

пластик, сміття, інфографіка_1

Реальні приклади

І самі екологи стверджують, що попит на екологічні зміні в українському суспільстві є. Окремі міста організовують роздільний збір сміття, громадські організації та ритейлери спорадично проводять подібні акції. Так, 9 квітня у Львові розпочали експериментальний день без поліетилену. У крамниці покупців заохочували приходити із своїми торбинками, якщо їх нема - супермаркети пропонували екологічні пакети.

Так, львівська мережа супермаркетів на один день відмовилася від одноразових кульочків і пластикової тари. На овочах, крупах, на касі відвідувачам пропонувалося паперове пакування, при вході продавали багаторазові торбинки з тканини. Середня тривалість використання поліетиленового пакета - півгодини, тобто дорога від супермаркету додому, а розкладається він в середньому 150 років. Єдине, що може завадити екологічним ініціативам - за них потрібно заплатити. Навіть у ситуації з пакетами: поліетиленовий пакет коштує 3 копійки, а паперовий - 40.

ВідеоНаступного разу Львів відмовиться від пластику на три дні

День без пластику - до такого експерименту вдалися у Львові. Відмовитись від целофанових пакетів бодай на добу закликають містян і туристів. У крамниці покупців заохочують приходити із своїми торбинками, а супермаркети пропонують екологічні пакети.    

Наступного разу Львів відмовиться від пластику на три дні

Залиште свій коментар