У Вінницькій області реставрують півтисячолітню фортецю, що була брамою Поділля за часів Речі Посполитої

У Вінницькій області реставрують півтисячолітню фортецю, що була брамою Поділля за часів Речі Посполитої

Розкопки проводяться на волонтерських засадах.

Півтисячолітню фортецю намагаються реставрувати у Вінницькій області. Нині від древнього замку залишились тільки частини оборонного муру і кам’яні уламки, але під землею повністю зберігся фундамент. 

Чи можливо врятувати пам’ятку і які артефакти знайшли – у сюжеті ТСН.Ранок. 

Місцеві жителі разом зі столичними археологами взялися досліджувати стародавній форпост. Зранку до пізнього вечора вони обережно копають, обмітають і розглядають кожен камінь з якої складалась Барська фортеця.  "Це був найсхідніший форпост, брама Поділля за часів панування Речі Посполитої", - розповів  волонтер Ігор Лозінський.
 
Десятиметрові стіни, а навколо глибочезний рів із водою - саме так, припускають дослідники, - виглядала фортеця у 17 столітті. Всередині палац, господарські будівлі та арсенальна зі зброєю. Хто побудував замок історики точно не знають. Артефакти, які знайшли - це посуд, кераміка та уламки зброї  свідчать, що фортеці насправді майже 500 років.

Фортецю, якій понад 500 років, намагаються реставрувати у Вінницькій області

Фортецю, якій понад 500 років, намагаються реставрувати у Вінницькій області

Місцеві мешканці мріють відреставрувати цю пам’ятку, проте скільки потрібно грошей на це поки ніхто порахувати не може. Усі археологічні роботи нині проводять аби виготовити майбутній проєкт. "Визначити, який фрагмент будемо вибирати, щоб готувати документацію на його реконструкцію", - повідомив Барський міський голова Артур Цицюрський.
 
Розкопки проводяться на волонтерських засадах. Якщо вдасться виготовити документи, то барчани проситимуть у чиновників гроші на хоча б часткову відбудову фортеці. Якщо відбудують одну башту, зможуть приймати туристів, кажуть місцеві. Поки планують зробити модель фортеці у 3D-форматі. Всі знайдені артефакти дослідники перепадуть до краєзнавчого музею.

Повʼязані теми:

Наступна публікація