Україна могла зберегти ядерну зброю: Костенко розповів про секретну умову роззброєння

Україна на початку 1990-х років могла зберегти частину свого ядерного потенціалу, оскільки Верховна Рада не ухвалювала рішення про його негайну повну ліквідацію. Парламент передбачав поетапний рух до без’ядерного статусу, пов’язуючи завершення роззброєння з отриманням реальних гарантій безпеки та рухом до НАТО і Європейського Союзу.

Про це заявив народний депутат п’яти скликань Юрій Костенко в інтерв’ю «Укрінформу».

За словами Костенка, український парламент на початку незалежності усвідомлював ризики, пов’язані з відмовою від ядерного потенціалу, і тому не йшлося про його одномоментну ліквідацію.

«Рішення парламенту по ядерному роззброєнню — це квітневе рішення 1992-го року, що рух до без’ядерного статусу поетапний, а кінець ядерного роззброєння — членство в НАТО і в Європейському Союзі, гарантії безпеки», — розповів політик.

Костенко наголошує, що, на його думку, це принципово відрізняло початкову позицію Верховної Ради від подальшого розвитку подій.

Що дозволив ліквідувати парламент

За твердженням Костенка, Верховна Рада надала дозвіл лише на ліквідацію певної частини ядерних боєголовок і засобів їхньої доставки.

«Парламент давав тільки дозвіл на ліквідацію 42% ядерних боєголовок і 36% носіїв. Крапка. А решта — треба нові переговори виконавчій владі проводити, нові умови, які Україна мала би диктувати Заходу», — заявив він.

За словами політика, Київ мав можливість використовувати частину ядерного потенціалу як важіль у подальших переговорах із західними державами щодо гарантій безпеки та майбутнього членства України в євроатлантичних структурах.

США пропонували пов’язати роззброєння з НАТО

Окремо Костенко розповів про переговори української делегації зі Сполученими Штатами на початку 1990-х років.

За його словами, Вашингтон спочатку розглядав можливість пов’язати відмову України від ядерного потенціалу з перспективою її майбутнього членства в НАТО.

«Коли нам в грудні написав Держдеп США про те, що ми готові вашу ядерну зброю обмінювати на членство в НАТО за нашою допомогою, фінансуванням і т.д., то у січні, через два тижні після отримання цієї ноти з Держдепу США, українська делегація МЗС поїхала у Вашингтон», — розповів Костенко.

Водночас, за його словами, під час переговорів позиція змістилася від питання членства України в Альянсі до обговорення гарантій безпеки.

«І уже у Вашингтоні в Держдепі говорилося не про членство в НАТО і рух до НАТО під патронатом США, а про паперові гарантії, так званий Будапештський меморандум», — зазначив політик.

Україна могла контролювати ядерну зброю

Костенко також не погоджується з поширеною тезою про те, що після розпаду СРСР Україна нібито не могла контролювати ядерний арсенал, який залишився на її території.

За його словами, українська сторона мала як юридичні, так і технічні можливості впливати на системи управління стратегічними носіями.

«Ми мали право, тому що ядерна зброя на нашій території стала власністю України. Тобто ми мали юридичне право», — заявив він.

Політик вважає, що питання реальних можливостей України щодо контролю над ядерним потенціалом потребує окремого історичного та політичного дослідження.

Обставини ядерного роззброєння треба розслідувати

За словами Костенка, рішення щодо остаточного ядерного роззброєння України та дії посадовців того періоду мають стати предметом парламентського розслідування.

«Кравчука можна звинувачувати, бо він ухвалював рішення. Але те, що інші робили, — це тема окремого розслідування, парламентського вже. Парламент має створити нарешті тимчасову слідчу комісію, розібратися у всьому цьому», — наголосив екснардеп.

На його думку, остаточна оцінка подій початку 1990-х років має враховувати не лише рішення тодішнього керівництва держави, а й позицію парламенту, дипломатичні переговори та умови, за яких Україна погоджувалася на подальше скорочення свого ядерного потенціалу.

Нагадаємо, Велика Британія може поширити свій ядерний щит та військову силу на увесь континент в обмін на доступ до безмитної торгівлі з ЄС.