Медреформа в Україні: МОЗ незадоволене другим етапом і готує докорінні зміни

Дата публікації
Перегляди
7121
Медреформа в Україні: МОЗ незадоволене другим етапом і готує докорінні зміни

УНІАН

МОЗ обіцяє найближчими днями оприлюднити алгоритм дій щодо коригування другого етапу медичної реформи.

1 квітня 2020 в Україні розпочався другий етап медичної реформи. Він полягає у тому, що практично всі комунальні медичні заклади (районні, міські, обласні лікарні) країни будуть отримувати кошти за прямим договором з Національною службою здоров’я України (НСЗУ). Відтепер лікарні отримуватимуть гроші за медичні послуги, надані конкретному пацієнту – принцип "гроші ходять за пацієнтом". З огляду на це ефективні лікарні, які обиратимуть пацієнти, зможуть збільшити своє фінансування за новою системою. Однак чи так все на практиці, чи усі медичні заклади будуть мати належне фінансування, що робити лікарням, де пацієнтів буде замало, та головне: як оцінює імплементацію другого етапу реформи нове керівництво Міністерства охорони здоров’я, розбирався ТСН.ua.

Так, за словами очільника МОЗ Максима Степанова, наразі одним з пріоритетів роботи відомства є завершення реформи української системи охорони здоров’я. Однак початок запровадження другого етапу медреформи та її аудит, ініційований міністром Степановим, вже сигналізує про цілу низку проблем, які потрібно вирішувати негайно шляхом коригування та внесення змін до законодавства, яке регламентує ці реформи.

ТСН.ua зібрав основні вади другого етапу реформи, які, за словами міністра охорони здоров’я Максима Степанова, зазнають змін.

Фінансування лікарень та звільнення медичних працівників

Зі стартом другого етапу медичної реформи всі заклади охорони здоров’я України перешли на іншу систему фінансування – за договорами через Національну службу здоров’я України. Більше 1600 договорів укладено з медичними закладами по всій Україні. У 984 лікарнях є дефіцит фінансування, тобто у 2020 році вони отримують менше грошей, ніж у 2019 році (зменшення від 10 до 50%), що призведе до зменшення кількості медичних працівників. У зоні особливого ризику також протитуберкульозна служба, психіатричні лікарні, екстрена медична допомога та високоспеціалізований медичний напрямок. Протитуберкульозні служби України через реформу мають нині дефіцит фінансування до 80%. Аудит МОЗ також підтвердив, що наразі запровадження другого етапу медичної реформи може призвести до закриття лікарень, зменшення фінансування закладів охорони здоров’я та зменшення кількості медичних працівників. Наразі в Україні 156 тисяч лікарів та 296 тисяч медичних працівників середнього та молодшого персоналу і за словами Максима Степанова, МОЗ вже вирішує проблему їхніх заробітних плат. Очільник МОЗ під час своїх щоденних брифінгів неодноразово наголошував, що зміни в медицині не повинні призводити до зменшення кількості лікарів і лікарень, і МОЗ буде негайно розглядати питання зміни такого підходу та оптимізації.

"Лікарі – головний ресурс нашого здоров’я. Скорочення є неприпустимим. Ми будемо виправляти цю ситуацію, щоб ніяких звільнень не відбулось", - говорив на одному з брифінгів міністр. "Ми працюємо для того, щоб у медиків не було проблем. Для мене – це не просто слова. Я виріс у сім’ї медиків, моя дружина - лікар. Я хочу не просто розпочати реформу, а довести її до кінця. Ми маємо отримати нову якість медицини. В нас має бути така система, щоб наші медики не хотіли виїхати за кордон, а пацієнти були задоволені якістю послуг", - заявив Максим Степанов.

Також міністерство охорони здоров’я вже почало робити і перші кроки у цьому напрямку та обіцяє найближчими днями оприлюднити алгоритм дій щодо коригування реформ. Так, МОЗ спільно з Мінфіном вже опрацьовують питання наближення отримання фінансування закладів охорони здоров’я у квітні з коштів субвенції, яка була передбачена регіонам на жовтень-грудень у розмірі 141,8 млн грн. Ці кошти підуть на фінансування тих закладів охорони здоров’я, яким бракує фінансування на заробітні плати медичним працівникам, у яких є дефіцит бюджетів. І за словами міністра, ці кошти до регіонів надійдуть вже "сьогодні-завтра".

Скорочення бригад екстреної швидкої допомоги

Як виявив аудит МОЗ, через зменшення фінансування від 1 квітня під загрозою опинилася і швидка медична допомога – служба "103". У всій Україні виникла ситуація, коли необхідно скорочувати кількість медичних бригад швидкої. За словами Степанова, якщо це не змінити, наслідками буде не просто зменшення кількості медичних працівників, а те, що люди вчасно не будуть отримувати медичну допомогу. Тому, за словами міністра, МОЗ також буде вносити корективи і не допустить цього.

Як приклад Максим Степанов навів ситуацію з Центром екстреної медичної допомоги міста Запоріжжя (служба "103"), де у 2020 році недофінансування, порівняно з 2019 роком, складає 67 млн грн. Наслідками такого недофінансування стане зменшення кількості бригад екстреної швидкої допомоги міста зі 154 до 110, а це призведе до скорочення медичних працівник та до того, що люди будуть довше очікувати на прибуття лікарів, коли їм буде потрібна медична допомога.

Закупівля ліків та нові протоколи лікування

Лікування великої кількості захворювань в Україні ведеться за старими клінічними протоколами. Нове керівництво МОЗ України разом з групою провідних лікарів країни буде над цим працювати і вже розробляє нові протоколи лікування хвороб.

Також зі стартом другого етапу медреформи виникли проблеми і з закупівлею ліків, що також МОЗ обіцяє виправити. До прикладу, інсулін від 1 квітня мала закуповувати для хворих Національна службу здоров’я України (НСЗУ), однак це відклали до 1 жовтня. Тому наразі регіони мають самі закупити інсулін для своїх хворих, гроші на це МОЗ вже розподілило. Однак це стосується і інших препаратів для людей, яких держава безоплатно має забезпечувати лікарськими препаратами.

Медична освіта

Після початку реформи треба одразу рятувати медичну освіту. Нині вона зіштовхнулася з низкою проблем, які треба вирішувати вже найближчим часом. Для цього в Міністерстві охорони здоров’я буде створено постійнний орган, до якого ввійдуть керівники освітніх медичних установ.

Так, від 1 квітня, початку другого етапу реформ, виникли проблеми з доступом працівників клінічних кафедр до надання медичної допомоги у закладах охорони здоров’я. У нас наразі 10 тисяч працівників медичних ВНЗ працюють в лікарнях. Це доценти, професора, які є співробітниками кафедр. Після 1 квітня у них, відповідно до змін у законодавстві, не існує доступу до пацієнтів і вони не можуть надавати медичну допомогу. Інша проблема, яка виникла – це оренда майна закладами медичної освіти для розміщення свої клінічних кафедр у лікарнях. Відтепер, від 1 квітня, ВНЗ повинні сплачувати дуже велику орендну плату. Це десь 80-90 млн грн. на рік для одного навчального закладу.

Проблеми виникли і з інтернатурою та інтернами. Порядок вступу на інтернатуру для випускників вищих медичних навчальних закладів цього року залишиться без змін. Також, за погодженням Департаменту охорони здоров’я, випускникам, які навчаються державним коштом, буде запропоновано вільні місця на інтернатуру. Але другий етап медреформи вніс свої корективи, якими не передбачено заробітної плати для лікарів-інтернів. Міністр наголошує, що ці проблеми потребують негайного рішення і будуть розглянуті, будуть внесені корективи, бо наслідком таких реформ стане  те, що ми залишимося взагалі без лікарів.

На одному з останніх брифінгів, 29 квітня, очільник МОЗ Максим Степанов заявив, що найближчим часом МОЗ оприлюднить перелік змін та механізм їх впровадження, які відкоригують недоліки другого етапу медичної реформи. 

"Ми не будемо йти тим шляхом, яким йшли. У нас буде нормальна медицина, якою ми будемо пишатися", - заявив міністр охорони здоров'я. Степанов додав, що МОЗ вже розробило необхідні механізми і розпочне втілювати їх вже наступного тижня.

Нагадаємо, 1 січня 2018 року в Україні розпочато медичну реформу, яка покликана докорінно змінити медичну галузь та підвищити якість медичного обслуговування населення. Правовою базою для початку медичної реформи є Закон України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" від 19 жовтня 2017 року. Медична реформа в Україні запроваджується в дію поетапно. Наразі перший етап вже завершено, а з 1 квітня 2020 року стартував другий етап реформи, який і збирається коригувати МОЗ.

Наша основна мета - захистити медичних працівників - Степанов

Наша основна мета - захистити медичних працівників - Степанов
Наступна публікація