Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин
Україна втрачає чорноземи: фахівці кажуть про "чорні піски" та безладне господарювання

Їхня родючість знижується і вже доcягла  критичного рівня.

Вітчизняні екологи та науковці б’ють на сполох, бо через низький вміст гумусу, високу кислотність і нестачу поживних речовин Україна втрачає свої землі. Причиною цьому є нищівне ставлення до чорноземів та нераціональне використання добрив, ідеться в сюжеті ТСН.19:30.

Угіддя Дениса в Рівненській області, цьогоріч він недовніс добрив на 250 гектарів землі, де вирощує ріпак, ячмінь і пшеницю. Добрива подорожчали на 40%, а ще на них був дефіцит.  "Найбільш критичні фази, коли ми мусили вносити ці добрива, їх на ринку не було. Перш за все, ми втратили частину врожаю, однозначно. Потенціал був згублений", - каже він. Чоловік точно знає, що матиме менше врожаю мінімум на 20%, і така ж ситуація в інших фермерів. "Дехто був змушений скоротити обсяги міндобрив і, звісно, це відобразиться на врожайності. Дехто був змушений переглянути структуру посівів, розуміючи, що не зможе витягнути культуру на тому, що є", - пояснює господар. Загалом цього року щотретій гектар землі не отримав добрив, бо у фермерів бракує коштів.

ВідеоВтомлена земля. Чорноземи України у критичному стані - екологи

Низький вміст гумусу, висока кислотність і нестача поживних речовин. Україна втрачає свої землі. Родючість чорноземів знижується і вже доcягла критичного рівня - про це кажуть і вчені і екологи. Причина - нищівне до них ставлення та нераціональне використання добрив. 

Втомлена земля. Чорноземи України у критичному стані - екологи

Учені кажуть, що український родючий чорнозем – це нині просто слова. Ґрунт втрачає свою родючість катастрофічно швидкими темпами і буквально на очах. В університеті біоресурсів та природокористування пояснюють, що врожайність залежить не від кількості добрив, а від раціонального їх розподілу. Тоді як українську землю з року в рік буквально нищать. "Ми стривожені такою ситуацією, так не можна поводитись із землею. Землекористування повинно базуватися на наукових основах", - наполягають у виші. Фахівці звертають увагу на вапнування, котре майже ніхто не робить, бо фермери у гонитві за врожаєм виснажують ґрунт до останнього.

Невтішні й висновки екологів, котрі говорять про розораність, добрива без контролю, нехтування базовими правилами плодозміни, масове знищення лісосмуг. "Степові області розорені під 80-97 відсотків. За науковими розрахунками, у нас має бути менше 40-60. Соняшник дуже виснажує ґрунт, обробляється глибоко, підсилюються процеси ерозії та ґрунт вимивається. Вміст гумусу: нормальним для нього є вміст 800 міліграм, зараз у нас у ґрунтах буває така ситуація, що гумусу 2-3. Це фактично чорні піски, які дуже неродючі", - кажуть експерти. Вони наголошують, що поле неможна удобрювати суцільним шаром, а потрібно щороку для окремих ділянок рахувати окремі норми. На це наважуються лише 5% фермерів в Україні, натомість мають кращі ґрунт і врожаї.

Серед них пан Анатолій – учений і за сумісництвом фермер. Він не зменшував кількості добрив для поля, натомість зробив хімічні аналізи, відтак і розподілив добрива. "Ми знали результати аналізів цього поля і розробили систему. Ми корегуємо її щорічно", - каже він. Тож полем і врожаєм цьогоріч задоволений. Екологи ж додають, що свідомо і з турботою ставитися до полів має кожен, а не лише одиниці. Бо у ґрунтах вже триває незворотний процесс, і якщо нічого не вдіяти, земля скоро втратить свої ресурси. "Можливо, воно вже сталося", - зітхають вони. Тим часом чиновники в Мінагрополітики   спокійні та великої втрати врожаю наступного року не прогнозують. Вони впевнені, що добре вродити землі допоможе погода.

Кореспондент ТСН Тетяна Фруктова

Залиште свій коментар

Вибір редакції