Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин
Українські прапор і герб стають утіленням героїзму на Донбасі

Ставлення до державної символіки визначає гідність і мужність мешканців краю.

На Сході України йде не просто війна за незалежність, а війна символів. Одним із перших на цій східній війні загинув депутат з Горлівки Володимир Рибак.

Після неймовірних катувань бойовики його стратили саме за те, що намагався повернути синьо-жовтий прапор на будівлю Горлівської райдержадміністрації. Так сталось, що тепер у нас є чимало героїв, які повторили подвиг Рибака.

Як відомо, війна почалась з того, що українські прапори зривали з дахів державних офісів, кидаючи стяги на землю. Тих, хто намагався захистити прапори, теж шматували і вбивали.

Як каже у сюжеті ТСН.Тиждень кореспондент Андрій Цаплієнко, важко навіть збагнути, чому і як у тих, хто більшість свого життя прожив у незалежній Україні, з'явилась якась майже біологічна несумісність з українською символікою. Але на Донбасі є люди, які готові душу і тіло покласти за два кольори і за давньоруський князівський символ, що став гербом української держави.

Зокрема, 16-річний юнак Петро Зубар переконав ще двох друзів заховати зірваний бойовиками з будівлі виконкому в Артемівську тризуб. "Випадково ми йшли з другом і я сказав: "Давай віднесемо". Він довго не вагався. Перенесли. Спочатку ми перенесли його за гаражі. Лицьовою стороною, щоб не занадто привертав увагу, поставили", - сказав хлопець.

Потім герб заховали вдома. У той час містом у пошуках прибічників України нишпорили патрулі "ДНР". Важко уявити, яка б доля спіткала хлопців, якби бойовики знайшли тризуб. Мати хлопця Наталя, яка є інвалідом, зазначила, що було дуже страшно, але, очевидно, не можна було іншого нічого зробити.

"Так, він є своєрідним героєм, а героїв багато не буває. Нехай їх небагато, але вони є. Досить молодих людей, на яких будуватиметься майбутнє нашої країни", - вважає голова адміністрації Артемівська Костянтин Матейченко.

Сьогодні Петро Зубар каже, що навіть у страшному сні не хоче опинитися в "ДНР". "Я вважаю, що українська армія воює за те, щоб ми жили не як в Придністров'ї. Нехай люди не розуміють цього, але мені не хочеться жити в якійсь невизнаній республіці. Я роблю все, щоб цього не сталося", - додав він.

Герої живуть і в Донецьку. Марія Олійник змушена щодня змінювати квартири. Вона ходить містом в українській вишиванці. У власній квартирі жінка зберігає українські символи. Вона вірить, що незабаром вони повернуться на вулиці Донецька. "Коли місто звільнять, ми вийдемо на мітинг з прапорами, піснями. І навіть, якщо цього не станеться на День Незалежності, ми дочекаємося іншого дня", - сказала Олійник.

Коли Донецьк звільнять від терористів, ніхто не може сказати. Військо важко просувається вперед. Бійці батальйону "Артемівськ" уже повернули прапор у передмістя Горлівки, а бойовики на відстані кількох сотень метрів.

В бою нібито звичайний клаптик матерії набуває іншого значення. Боєць, який його встановив, розумів, що ризикує життям. "Він для мене найдорожче. Дорожче будь-якої символіки. Це цінність наша", - сказав боєць батальйону "Артемівськ" Володимир Веселкін.

Напередодні Порошенко запевнив, що замучений терористами Донбас дочекається миру.

ВідеоВ Україні точиться війна символів, у якій український стяг став зброєю

Залиште свій коментар

Вибір редакції