Український день вчителя: у школах не вистачає фахівців, а студенти педуніверситетів не хочуть працювати за професією

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

У МОН хочуть зробити реформу і скоротити кількість сільських шкіл.

В Україні поступово назріває справжня криза шкільної освіти через нестачу фахівців, оскільки молодь не хоче йти працювати вчителями.

Про це йдеться у сюжеті ТСН.Тиждень.

Криза шкільної освіти. Це - коли на вчителя фізики вступає 6 українців і 26 туркменів. Іноземці потім повернуться додому. А з наших шести випускників далеко не всі підуть учителювати. І це в столичному виші. 

Це школа в селі Чорний Ріг, на Чернігівщині. На ґанку мене зустрічає директорка Тамара Володимирівна. У неї лише 33 учні. Та малокомплектність школи не журить директорку. Її біда – вчителі. Вони щезають. Знахідка, якою не нарадіється, - вчителька англійської. Її тут не було 50 років, тобто ніколи. Працює перший місяць. Не знаю чи щаслива вона, але діти - точно. Деякі навіть віталися зі мною англійською.

Середня зарплата по школі 5 тисяч. Щоби вийти на таку педагогам доводиться викладати по 2, а то й 3 предмети. Так добирають години на ставку. Але є з-поміж них один унікум. Учитель історії та правознавства. Він же хімік та фізик. Він же фізкультурник.

Він довго відмовлявся бути вчителем аж із п’яти предметів. Зарплата не суттєво вища, а на городи, що годують родину, часу не вистачає.

"Я крім своєї зарплати ще обробляю 2 гектари землі. Руки репаються", - зазначає чоловік.

Фізичні науки фактично з нуля історик за фахом Микола Дюбенок вивчав на кількамісячних курсах педуніверситету. Бо в школі вчаться сусідські діти та й його рідна донька. Лишити їх без знань із фізики та хімії він просто не міг. 

"Іншого виходу немає. Випускники молоді в школу йти не хочуть. Є в мене випускник Захарченко Денис. Він історик, кажу: "в школу не хочеш Денис? – не хочу", - розповідає вчитель.

Нестача вчителів – це катастрофа загальноукраїнська. До віддалених районів, як-от Семенівський на Чернігівщині, до якого і входить ця школа, студенти взагалі не хочуть їхати. Навіть на практику.

"До нас за 2 роки не завітав ні один, щоб почати свій трудовий стаж. У нас є в селі Олександрівка потреба у фахівцеві англійської мови. Там є квартира при школі з усіма зручностями. Але не знаходиться охочих", - каже керівниця відділу освіти Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області Олена Кресс.

Головний педагогічний університет країни імені Драгоманова. Сюди подають документи чи не найбільше абітурієнтів. Та, на жаль, не тому, що престижно й перспективно. 

"Якщо аналізувати статистику вступів, то як правило це п’ятий додатковий варіант, який всі беруть на підстраховку, і якщо учень вже не вступив на економіста чи маркетолога, то йде на вчителя", - розповідає керівниця ГО "Освіторія" Зоя Литвин.

І коли на гуманітарні науки є повний набір, іще й з високим конкурентним балом, то з математиками, хіміками, і – особливо фізиками – біда. Ви ж пам’ятаєте початок нашої розмови? На фізиків цьогоріч прийшли вчитися 6 українців і 26 туркменів. І це при тому, що саме з природничих предметів майже 50% учителів у нас передпенсійного віку. Найближчі роки їм потрібна буде заміна.

У напівпорожній аудиторії сидить аж півкурсу хіміків. Їх лише 6. На пари прийшло – троє. З-поміж них тільки одна студентка збирається до школи. І це не точно. Хоча на таких, як вони, школи полюють. Не важливі ні вік, ані освіта.

"Їх розбирають з 2, 3 курсів. Їх запрошують і з перших курсів, але ми не готові їх віддавати з перших курсів. Фактично ми мусимо формувати для них спеціальні програми підготовки індивідуальні. Але їм треба дати фахові знання", - зазначає проректор із навчально-методичної роботи Роман Вернидуб.

Та логіка більшості студентів проста: навіщо бути шкільним інформатиком, коли можна піти в IT. Навіщо - вчителем англійської, коли можна піти перекладачем у приватну фірму.

"Одним з інструментів є залучення випускників з непрофільної освіти. Вони знають предмет дуже добре. Для них потрібно забезпечити певний супровід на місцях. Директори шкіл не готові розглядати такі кандидатури просто", - пояснює заступник міністра освіти і науки Єгор Стадник.

У Міністерстві освіти рекомендують місцевим управлінням зменшувати кількість малих шкіл - таких, як у Чорному Розі. І створювати більше опорних – на кілька сіл. Бо зараз вартість навчання учня в деяких селах сягає 100 тисяч гривень. Це в середньому вп’ятеро більше, ніж у великих школах міст.

"Як тільки ми оптимізуємо мережу, з’являється ресурс для підвищення оплати праці. Ми шукаємо кошти, де взяти щоб бодай для часткової реалізації збільшення зарплат. Напевно закцентуємо на тих найбільш нужденних категоріях - це дошкілля. Це молоді вчителі і це майстри виробничого навчання в ПТНЗ", - підкреслює Стадник.

Щороку з педагогічних вишів випускається близько 20 тисяч педагогів. Якщо бодай для кількох тисяч із них школа стане привабливим місцем роботи, у Міносвіти кажуть: брак учителів можна буде покрити. І думати вже про якість їхньої підготовки. Поки ж навіть просто  заповнити вакансії ніким.

Наталія Ярмола

Залиште свій коментар

Вибір редакції