Чоловіка підозрюють в активній участі в придушенні повстання за незалежність.
Литва хоче судити колишнього міністра оборони Радянського Союзу. Це з'ясувалося на "процесі століття", йдеться в сюжеті ТСН.16:45.
Так у Вільнюсі охрестили безпрецедентний за розмірами суд над винуватцями захоплення телецентру в 1991 році.
92-річного маршала Дмитра Язова, що нині мешкає у Москві, звинувачують у злочинах проти людяності. Крім нього серед підсудних – понад 60 колишніх військових з Росії, Білорусі та України.
ТСН вдалося поговорити з одним з обвинувачених. Це сталося вже після того, як до нього завітали представники прокуратури. Анатолію Іваницькому вручили виклик до Вільнюського суду. Там слухається справа про замах на суверенітет Литви, військові злочини та злочини проти людства.
Для українця такі обвинувачення дивні. Хоч участі в трагічних подіях у Вільнюсі він не заперечує. "Якби я відмовився, я би сидів у тюрмі. До того ж, я не знав цього всього. Я не був, як у матеріалах слідства пишуть, у складі організованого злочинного угруповання на чолі з міністром оборони. У мене був статус військовослужбовця", - пояснив чоловік.
Іваницький був начальником секретної служби 237 полку 76 Псковської дивізії. Їх підняли по бойовій тривозі і перекинули до Вільнюсу, вже там дали завдання узяти під охорону телецентр. Про те, що Литва вже рік намагається вийти з Радянського союзу, запевняє, ніхто не знав.
"Ні радіо, ні телебачення – ніхто не говорив. Все це тоді називалося екстремісти", - пояснив він.
Українець переконує, що його бійцям навіть не видали бойових набоїв. "Перед нами тисячі людей. Люди не жінки й діти, а такого ж призовного віку чоловіки. А нас дуже мало, нас було тільки 25 чоловік. Коли ми пробивалися до того входу, ми вимушені були стріляти холостими вгору. А вони теж не дурні люди – кажуть, це холості. І почали виривати з рук автомати. Вони би просто вбили та затоптали, нічого не залишалося робити", - твердить Анатолій Іваницький.
Українця підозрюють в убивстві однієї людини та спричиненні тяжких тілесних ушкоджень ще кільком десяткам литовців. Він це заперечує.
"Під'їхали чотири бронетранспортери, різко зупинилися. Вистрибнули з них солдати внутрішньої служби та почали питати, чи це радіокомітет. Я сказав, що так. І вони чомусь відкрили вогонь, почали світло-шумові гранати кидати. У нас таких на озброєнні не було", - розповів підозрюваний.
Виправдовують себе й інші учасники подій у Вільнюсі. Так, колишній командувач 107-ї мотострілкової дивізії Геннадій Іванов каже, що нічого поганого не робив, а був тільки свідком того, що відбувалося.
Засідання вимушено закрите: лише адвокатів на ньому – 60. Свідків – більше тисячі. Приміщень, які могли б вмістити усіх учасників, у Вільнюського суду немає. На скільки затягнеться процес – ніхто не знає.
Українцеві Іваницькому за участь у придушенні визвольної боротьби литовців загрожує пожиттєве ув'язнення. На час суду він перебуває під євроарештом: перетинати кордон йому можна лише в один бік – на суд. У Житомирі його для литовців допитує українська прокуратура.
Як повідомлялося, до категорії підсудних на "процесі століття" потрапили 65 колишніх чиновників, військових та працівників спецслужб. Їх звинувачують у кривавому розгоні демонстрації за незалежність Литви та штурмі телевежі у 1991 році. Тоді загинуло 14 людей, ще близько 500 дістали поранення. Лише двоє з обвинувачених перебувають в залі суду. Запити про екстрадицію інших Литва розіслала по країнах, де вони зараз живуть. Білорусь та Росія видавати підозрюваних категорично відмовилися. Пошукати в себе п'ятьох звинувачених погодилася лише Україна.
Кореспондент ТСН Яна Слєсарчук