Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин
Українську молодь атакує "потворна недуга". Хвора на анорексію розповіла, як стала жертвою

Українську молодь атакує "потворна недуга". Хвора на анорексію розповіла, як стала жертвою

Лікарі переконують, що анорексія - виключно психологічна хвороба.

В Україні надмірну худорлявість фіксують вже у дітей з восьми років, а у вісім років є ознаки анорексії.

Про це ТСН.Тиждень заявили медики-психіатри.

Офіційно спеціалісти кажуть, що таких пацієнтів ніхто не рахує і не рятує. Від них відмовляються реанімації і приймають лише у психлікарнях.

27-річна Олександра Борисова 12 років боїться їжі і визнає, що стала потворно худою. Своє тіло, на якому кістки і ребра, дівчина ненавидить. Вона знає, що може померти. "Мрію, щоб у мене всі органи відновились, але це тільки, коли буде вага", - розповіла пацієнтка.

"Вона (хвороба) тобі заміняє маму. Знаходиться десь у душі, ближче до серця. Зжирає мене, завдає мені болю. Вона робить все, щоб я не хотіла жити, диктує свої правила: не їж, відмовся від їжі, позбудься неї. Ти станеш щасливішою, якщо не будеш їсти", - сказала Олександра.

Її прив’язували до ліжка і годували силоміць у психлікарні, згадує Саша. Рятували від смерті і накачували калорійними сумішами у реанімації. Найменша вага – це 24 кг, а до хвороби була 49 кг.

Повернути колишню вагу медики не змогли. Саша набирала 45 кг і знову поверталася за старе. Підлітки кайфують, коли спотворюють тіла, пояснюють психіатри. Їжа для анорексиків – без смаку. Жувати їм психологічно складно – дехто примушує себе забути, що їв і коли. За кожним кілограмом – не краса, а втеча від душевних травм.

Борисова пригадала, що самотність її почала поглинати після того, як батьки приділяли мало уваги, адже були постійно на роботі. Тоді у неї з’явилася примарна ціль – худнути.

"Я дуже посварилась зі своїм хлопцем. Його слова - "ти товста" - мене зачепили. Я прийшла додому і подивилась в дзеркало: тут щось зайве. У моєму житті з’явилась анорексія. Я з’їдала ложку вівсянки в день. Рівно о 16 і ні грама більше за добу, а, якщо я не встигала поїсти о 16, то я не їла уже до наступного дня. Коли стала худнути, то ховала вагу під вільним одягом, приховуючи від батьків", - пригадала вона.

Лікарі переконані, що анорексія – психічний розлад, коли батьки не займаються своїми дітьми.

Сучасне схуднення - тренд із 1970-х. Перша модель, яка засудила кістляві тіла на подіумах, стала символом анорексії у світі. Француженка Ізабель Каро важила 28 кг. Вона намагалася вижити і потовстішати половину життя, але сім років тому померла. Відтоді анорексичній моді сказали "стоп". У Франції  цьогоріч ввели штрафи у розмірі 75 тисяч євро для модельєрів, які беруть на роботу занадто худих. У Великобританії дітей із критичною вагою лікують примусово у закритих центрах, а якщо батьки запускають хворобу, то позбавляють прав на дитину.

Але цю епідемію вже не зупинити. Із подіумів пропаганда перейшла у соцмережі. Молодь виставляє власні світлини напоказ і створює закриті групи "прихильників анероксичної худоби". Тут обмінюються рецептами схуднення, анорексію називають "за анну".  Їх об’єднує червона нитка на зап’ясті, а за кожну крихту хліба - карають себе і ріжуть власне тіло.

Офіційно ж в Україні для патологічного худнення жодних заборон немає. Лікувати їх беруть лише у психіатричні лікарні. Лікарі говорять, що до спеццентрів потрапляють лише за власним бажанням. Все життя зводиться до фіксації власної ваги. Це є підлітковим комплексом неповноцінності.

Іншу жертву анорексії Світлану непокоїли її "товсті ноги". "За худими ногами" насправді стояв комплекс відмінниці, з’ясували психіатри. Світлана змалку відчувала провину за погані оцінки, за кожну сварку з батьками карала себе походом у спортзал і голодуванням. Лікуватися вона погодилася лише у приватному центрі. За два роки поправилася на 10 кг і вірить, що худнути більше не буде

"Якщо сім років був нонсенс, коли потрапляють до клініки клієнти 16-17 років, то зараз на стаціонарі у нас клієнти є від восьми років. Ми – реабілітаційний центр. Ми - не медструктура. Під свою відповідальність беремо клієнтів з критичною вагою, від яких відмовляються лікарні. На жаль, лікарям простіше відмовитися, ніж братися з летальним випадком", - розповідають спеціалісти.

Олександра Борисова заново їсти вчиться другий місяць, поруч – півсотня таких самих дівчат і хлопців, як вона. Поки дає інтерв’ю, повторює, що тут її остання надія на життя. Вона обіцяє поїсти, але взяти хоч ложку супу відмовляється. Ніби і не було розмов про розуміння проблеми і обіцянок змінитися. "Це бажання батьків, щоб я важила 40 кг. Я не хочу 40 кг -  мене влаштовує", - говорить Олександра.

Батькам заборонено відвідувати дітей. Рік реабілітації їм обходиться у 5 тисяч доларів. Але гарантій, що дитина почне їсти, немає. Одужують, за статистикою, лише 20% анорексиків, ще у 60% хвороба набуває хронічної форми, решта 20% помирають. Чим довше на цю "хворобу потворної моди"  закривають очі батьки і не реагують державні інстанції, тим важче буде спинити епідемію. 

Відео Епідемія за межами краси: сповідь 31-кілограмової дівчини, яка 12 років боїться їсти

Залиште свій коментар

Вибір редакції