Українських чоловіків можуть депортувати з Європи: до чого тут річка Тиса

Чоловіки, які перетнули кордон нелегально — зокрема через річку Тиса — з великою ймовірністю будуть депортовані назад до України. Ключовим критерієм стане наявність або відсутність відмітки про перетин державного кордону в паспорті.

Про це заявив Василь Воскобойник, голова громадської організації «Офіс міграційної політики», пише Фокус.

За його словами, ситуація з тими, хто залишив Україну легально, залишається неоднозначною. Механізм розмежування між чоловіками, які мали законне право на виїзд, і тими, хто такого права не мав, до кінця не опрацьований європейською владою. Проте з окремою категорією осіб, за словами експерта, все набагато простіше.

«М’яко кажучи, буде важко розібратися місцевій владі, який чоловік з України має підстави перебувати й виїжджати за кордон, а який — ні, бо люди виїздили: хтось зі статусом особи з інвалідністю, хтось як багатодітний батько тощо. Тобто підстави були. Зрозуміло, що у тих, хто просто перетнув кордон через Тису, там же все дуже просто: у паспорті немає відмітки про перетин кордону, і у таких людей будуть проблеми, і, скоріш за все, їх будуть депортувати», — заявив Воскобойник.

Таким чином, відсутність прикордонного штампу у паспорті фактично стає автоматичним сигналом для застосування процедури депортації.

Воскобойник уточнив, що чоловіки, які виїхали легально за наявності підстав — статус особи з інвалідністю, багатодітного батька тощо — опиняються у правовій «сірій зоні». Їхня доля залежатиме від того, наскільки чітко ЄС відпрацює механізм перевірки.

Нагадаємо, ЄС розглядає обмеження тимчасового захисту для українських чоловіків мобілізаційного віку після березня 2027 року. Рішення, яке можуть ухвалити кваліфікованою більшістю голосів, підтримують країни-лідери (Німеччина, Польща, Чехія) та офіційний Київ, вважаючи це способом мотивувати громадян до захисту держави.

Згідно з документом Ради ЄС, станом на сьогодні 4,33 мільйона переміщених осіб з України користуються тимчасовим захистом у ЄС. З них 28,7% перебувають у Німеччині, 22,3% — у Польщі та 9% — у Чехії. Наприкінці березня 2026 року співвідношення бенефіціарів тимчасового захисту до населення країни було найвищим у Чехії (34,8 на 1000 осіб), далі — Польща (26,3), Словаччина (26,2) і Кіпр (25,3).