Через війну в Україні вчені помітили у собак дивні зміни: що відомо

В зоні бойових дій на території України безпритульні собаки за короткий час набули ознак диких видів, таких як вовки та койоти.

Про це пише The New York Times.

Науковці вивчали поведінку та морфологію 763 собак із дев’яти регіонів України, які втратили контакт із власниками через евакуацію або бойові дії. До збору даних долучалися ветеринари та волонтери, а особливо складно було працювати безпосередньо на передовій, зазначив зоолог Львівського національного університету імені Івана Франка Ігор Дикий. Він сам брав участь у бойових діях на Донеччині та Харківщині як доброволець 2022 року.

«Багато тварин у селі Зарічне (Донецька область) були налякані війною, деякі дістали травми. Один маленький песик залишився кульгавим через невиліковану травму, інший втратив око під час вибуху», — розповів Дикий. Він та його побратими годували чотирилапих і надавали медичну допомогу, коли це було можливо.

Дослідження зосередилося на собаках, які раніше були домашніми, але втратили власників і вимушено пристосувалися до життя без людей. На передовій у них спостерігалися такі зміни:

• видовжені морди замість коротких;

• гострі вуха замість висячих;

• зменшена маса тіла;

• пряма форма хвоста та менше білого забарвлення.

«Собаки з ознаками "дикого" фенотипу виживають на фронті частіше», — зазначила зоологиня ЛНУ імені Івана Франка Марія Марців.

Також на лінії фронту менше старих та хворих собак, вони часто формують групи, що характерно для диких видів. «Війна діє як потужний відбір, сприяючи розвитку рис, які підвищують шанси на виживання у критичних умовах. Нас вразила швидкість цих змін», — додала науковиця Гданського університету Малгожата Вітек.

Вчені підкреслюють, що ці зміни не є прискореною еволюцією в класичному розумінні. В екстремальних умовах краще виживають собаки з меншим тілом, що легше ховаються та менше зазнають небезпеки від мін і уламків. Попри це, більшість тварин залишаються залежними від людей у харчуванні, хоча деякі вже здатні самостійно добувати їжу, включно з полюванням чи поїданням загиблих тварин.

Як війна впливає на природу та тварин

Доцент Львівського національного університету імені Івана Франка, експерт та менеджер проєктів WWF-Україна Остап Решетил розповідав, що тривалі бойові дії в Україні серйозно впливають на флору і фауну, призводять до деградації природного середовища та ставлять під загрозу рідкісні види тварин. Збереження біорізноманіття та відновлення екосистем потребують часу, фінансових ресурсів і стратегічного планування.

За його словами, Україна є найбільшою країною Європи, з різноманітними ландшафтами та кліматичними зонами, де мешкає близько 50 тисяч видів тварин. Людська діяльність та історичні зміни вже у І тис. н.е. суттєво трансформували українську фауну: зникали олені, зубри, кулани, тарпани та інші види. У XXI столітті процеси руйнування природного середовища лише посилилися, особливо з початком російського вторгнення 2014 року, а від 2022-го війна охопила більшість території країни.

Війна завдає шкоди не лише тваринам, а й ґрунтам, воді та повітрю. Вибухи та обстріли забруднюють ґрунт металевими осколками та хімічними речовинами, насичують воду токсинами, а шум, спалахи та пересування техніки дезорієнтують тварин, змінюючи їхні поведінкові та життєві цикли. Навіть великі ссавці — ведмеді, вовки, лосі — вимушені тікати від бойових дій, а менші та менш рухливі види, такі як гризуни чи плазуни, гинуть частіше через обмежену здатність до втечі.

Особливо потерпають рідкісні та червонокнижні види. Степовий орел, бабак степовий, перегузня, зубри заліської та конотопської субпопуляцій опинилися під серйозною загрозою. Так, через бойові дії зубри в Національному природному парку «Залісся» залишилися без самців, що робить стадо безплідним і загрожує вимиранням субпопуляції. Також було призупинено проєкт реінтродукції зубрів у Чорнобильській зоні, який фінансував WWF-Україна.

Щодо водних ресурсів, підрив Каховської ГЕС спричинив екологічну катастрофу, що загрожує збереженню осетрових видів, які відіграють важливу роль у підтримці екосистем. Для їхнього відновлення WWF-Україна 2023 року випустила 2,5 тисячі молодих осетрових у Дунайський біосферний заповідник. Такі дії мають стратегічне значення для відновлення популяцій та збереження біорізноманіття, а також відповідають міжнародним зобов’язанням України.

Експерти наголошують: відновлення природи після війни потребуватиме значного часу та ресурсів. Частина видів може не повернутися до довоєнного стану, а деякі території й екосистеми можуть бути безповоротно змінені. Водночас правильне планування та цільові заходи — від зариблення та відновлення популяцій до охорони рідкісних видів — здатні пом’якшити наслідки війни і забезпечити майбутнє української природи.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що дресувальниця Бріджит Мерфі назвала шість порід собак, які вирізняються сильним характером, упевненістю та відданістю.