Допомогти в цьому мають політики – саме від депутатів залежатиме схвалення змін до законодавства.
За рік в Україні зникли 7800 дітей – це приблизно 20 дітей на добу. Більшість з них розшукують досить швидко, протягом першої ж доби, але від початку року зниклими без вісти офіційно вважають 44 дитини, йдеться в сюжеті ТСН.19:30.
Українські поліцейські акцентують на так званій золотій першій годині пошуку, бо часто знайти у цей проміжок дитину – це зберегти їй життя. Поліцейські Харківщини зареєстрували петицію, аби спростити доступ до онлайн сигналу мобільного телефону дитини, яка в розшуку, адже сьогодні ця процедура забюрократизована і розтягується на кілька днів. "Якщо дитина не знайшлася в першу добу, тоді два варіанти: або дитина пішла сама і ховається, або з нею сталося нещастя. Нам важливі ці кілька годин, дуже важливі", - пояснюють у поліції.
Показовою для копів є історія зниклого підлітка у Первомайську – 9-класника Андрія шукали 4 доби, батьки втрачали надію, слідчі розглядали різні версії, але увесь цей час підліток був із мобільним телефоном, однак отримати доступ до телефону дитини для слідчих складно і довго. Ювенальній поліції Первомайська знадобилось кілька днів цілодобових пошуків, перш ніж зясували – підліток поїхав в інше місто до друга, про якого батьки нічого не знали, за кілька десятків кілометрів електричкою.
Викладач факультету кіберполіції Харківщини зареєстрував петицію, щоб спростити процедуру доступу до сигналу мобільного телефону дитини, яка зникла. Нині кожна друга зникла дитина має мобілку, проте отримати ці дані поліції навіть для пошуків дитини і порятунку її життя – тривала процедура. "Дитина, котра потрапила до рук маніяка, вона ще кілька годин жива – нам потрібно встигнути її врятувати", - пояснюють правоохоронці.
Оператори мобільного зв’язку визнають, що про онлайн доступ говорити можна буде лише після законодавчих змін. "Компанія не надає інформацію ось просто – є певні процедури, які регулюють отримання такої інформації, і якщо є дозвіл, можливо тоді", - кажуть там. Петицію підтримали і авіатори, які допомагають у розшуку дітей: "Нам літаком набагато простіше виконувати політ – ми уявляємо радіус пошукових заходів". Петиція продовжує набирати голоси користувачів інтернету.
В Україні щороку з'являється близько 400 жертв статевих злочинів. Один із найбільш резонансних випадків - зникнення 11-річної Дарини Лук'яненко в Одеській області. Дівчину шукали тривалий час і знайшли мертвою у вигрібній ямі сусіда. Він викрав дівчину, сильно побив у себе вдома і в підсумку вбив. Місцеві мешканці були шоковані і намагались вчинити самосуд над підозрюваним. Слідство не виключає зґвалтування.
Із регіонів з періодичністю надходять страшні повідомлення про насилля над дітьми. На цьому тлі Національна поліція виступає за необхідність посилення покарань за такі злочини і просить парламент схвалити законопроект про створення реєстру педофілів та їхню хімічну кастрацію. Автори пропонують збільшити міру покарання до мінімальних 20 років ув’язнення за злочини статевого характеру проти дітей та створити напівзакритий реєстр педофілів, аби не допустити їх до роботи в дитячих закладах. Це буде електронна база з усіма даними про таких осіб – історією злочину, місцем проживання та роботи. Доступ до реєстру матимуть правоохоронні органи та Мін’юст, а право на отримання інформації дадуть керівникам дитячих закладів.
Також пропонується хімічна кастрація, однак лише після відбуття половини терміну зловмисник за власним бажанням після судової експертизи та за дозволом суду зможе пройти курс терапії. Лікування розпочинають за ґратами та продовжують під наглядом поліції і медиків уже на волі.
Статистика свідчить, що майже 60% педофілів в дитинстві самі ставали жертвами сексуальної наруги. Психіатри наголошують на важливості саме медикаментозного лікування, адже лише ув’язнення проблеми не вирішує – 70% педофілів після виходу на волю знову ґвалтують дітей.
Хімічну кастрацію застосовують у США, Канаді, Ізраїлі та країнах Європи та бачать результат – наприклад, у Великій Британії кількість повторних випадків з 40% зменшилась до 5%, а у Німеччині – з 80% до 3%.
Кореспондент ТСН Світлана Березівська