В зоні ризику самогубств. Супрун дала поради батькам, чиїх дітей цькують у школі

Очільниця МОЗ закликала не ігнорувати сигнали та не залишати дитину наодинці з проблемою.

В.о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун закликала батьків та вчителів не ігнорувати проблеми булінгу, з яким стикаються діти у школі та у середовищі ровесників.

Як зазначила в.о. міністра, з цькуванням у школі стикаються до 21% дітей у віці 11-15 років. Дітей можуть бити або погрожувати побиттям, принижувати словесно, викидати або не впускати в певне коло спілкування, розповсюджувати плітки та чутки, писати образливі записки в тому числі в Інтернеті.

"Часто дорослі вважають, що діти мають порозумітися самі й тому не втручаються у подібні ситуації. Це хибна, небезпечна для дитячого життя і здоров'я позиція. Адже діти, яких булять не лише мають емоційні, психологічні, соціальні проблеми, а також є в зоні ризику скоєння самогубств", - наголошує Супрун.

Очільниця МОЗ радить, якщо є підозра у булінгу дитини, поговорити з нею відверто, запевнити, що вона не є "ябедою", дізнатись всі деталі подій та за можливістю зібрати докази. А після цього – діяти: для початку зустрітись з батьками тих дітей, яких підозрюють у цькуваннях та викладачами. Максимально спокійно та конструктивно пояснити ситуацію. В разі, якщо попередні заходи не допоможуть, вдатись до адміністративних - переведення в інший клас, мінімізація контактів з булером, залучення соціальних служб.

"У випадку недієвості адміністративних заходів - збирайте докази та звертайтеся до поліції", - зазначає Супрун.

Булінг - поради батькам

За даними опитування ВООЗ "Здорова поведінка школярів"(https://goo.gl/CiBwwF) до 21% дітей у віці 11-15 років повідомляють про булінг з боку ровесників, який істотно впливає на якість їхнього життя та завдає страждань. Дітлахів можуть бити або погрожувати побиттям, принижувати словесно, викидати або не впускати в певне коло спілкування, розповсюджувати плітки та чутки, писати образливі записки. Якщо все це робиться в мережі - це називається кібербулінгом і триває не лише в період контакту дитини з кривдниками, а постійно, роблячи її життя нестерпним. Часто дорослі вважають, що діти мають порозумітися самі й тому не втручаються у подібні ситуації. Це хибна, небезпечна для дитячого життя і здоров'я позиція. Адже діти, яких булять не лише мають емоційні, психологічні, соціальні проблеми, а також є в зоні ризику скоєння самогубств.( https://goo.gl/EvzwMG; https://goo.gl/sN6VjV) Якщо ви маєте підозри, що ваша дитина страждає від погроз, переслідкувань або побиття - не тримайтеся осторонь і не чекайте допоки все розсмокчеться саме по собі. Станьте на захист, будьте конструктивними та дійте. Ми попросили Психолог та письменниця Вікторія Горбунова дати кілька порад, як розпізнати булінг з боку однолітків дитини та що робити батькам. 1. Поговоріть з дитиною відкрито і доброзичливо, вислухайте її та запевніть, що завжди та попри все ви на її боці, а ще в тому, що кожна людина має право на повагу і безпеку. 2. Допоможіть дитині зрозуміти, що вона не є ані "ябедою", ані "наклепником". Вона смілива людина, яка не боїться говорити правду, щоб захистити себе та інших і, навіть, допомогти виправитися булеру. 3. Докладно з’ясуйте факти. Занотуйте: що і коли трапилось. Якщо є можливіть - зберіть докази. 4. Домовтеся про зустрічі з дорослими, які опікуються вашою дитиною та дітьми-булерами (з батьками, вчителями, адміністрацією школи тощо). 5. На зустрічах - поясніть ситуацію, намагаючись бути максимально спокійним та конструктивним (якщо це важко для вас - пошукайте посередника, який міг би підтримувати конструктивність розмови). Спробуйте створити зрозумілий і максимально простий план щодо протидії (розмови батьків та вчителів з булерами, організація звернення за психологічною підтримкою, проведення спеціальних заходів для дітей щодо булінг-обізнаності, управління стресом, регуляції емоцій тощо). Пам'ятайте, що ваше пряме втручання, наприклад спроба "виховати" чужу дитину (особливо, якщо йдеться не про доброзичливу розмову, а про погрози чи недобрі обіцянки) є поганим рішенням, яке може нашкодити та ще більше загострити ситуацію. 6. Дотримуйтеся плану та будьте уважні до власної дитини, її поведінки, реакцій, почуттів. 7. Якщо план не працює, наступний крок - адміністративні заходи в закладі (переведення в інший клас, мінімізація контактів з булером, залучення соціальних служб). Будьте твердими в своїй позиції - наполягайте на організації безпечного середовища для своєї дитини. 8. У випадку недієвості адміністративних заходів - збирайте докази та звертайтеся до поліції. Не є винятком ситуації, коли батьки відразу переводять дитину в інший заклад. Це гарна ідея, в сенсі економії зусиль та швидших рішень і, подекуди, вона є виправданою. Однак, маємо пам'ятати, що обираючи стратегію "уникання конфлікту", ми ризикуємо прищепити дитині, наприклад, такі переконання - "уникати боротьби", "здаватись обставинам", "не відстоювати власні інтереси", "не змінювати світ на краще". Відео - UNICEF Ukraine

Опубліковано Уляна Супрун Субота, 30 червня 2018 р.

Також очільниця МОЗ зазначає, що переведення дитини до іншої школи може здаватись більш легким рішенням, проте глобально проблеми не вирішить і не дасть дитині впевненості та сил відстоювати власні інтереси.

Нагадаємо, Міністерство освіти і науки спільно з Мінкультом, Мінсоцполітики та Міністерством молоді та спорту створить план дій із запобігання агресії у навчальних закладах - булінгу.

Залиште свій коментар