Великодні традиції Карпат: рецепт і легенда виготовлення сирних коників

Традиції ледве не втратили минулого сторіччя.

Тисячі фігурок із сиру виліплюють цими днями жінки у карпатських селах, щоб покласти у великодній кошик вишукані їстівні іграшки. 

Солонуваті на смак, вони можуть зберігатися місяцями. Горяни запевняють: цю пасхальну страву може зробити кожен, хто має терпіння та правильні інгредієнти, йдеться у сюжеті ТСН 19:30.

Стільки смаколиків із сиру як на Великдень майстрині у Брусторах ніколи не роблять, адже баранчиків, лебедів, курочок, оленів, а найголовніше коників горяни обов'язково кладуть до святкових кошиків. Головний секрет – сир, який роблять зі свіжого молока та особливої закваски із шлунка кілька-тижневого теляти. Важливо, аби сир не перекис. У гарячій воді він стає наче пластилін. Із гладенької кульки майстриня формує передні ніжки та голову майбутнього коника.

Потім напівфабрикат, аби тримав форму, кладуть у природній консервант – дуже солону холодну воду. Прямо з криниці така сіль – соровиця. Якщо немає в когось такого, то дають на відро води пачку солі.

Першими виробами з сиру могли бути колачики, які вівчар приносив, повертаючись, коханій чи дітям. Історія не зберегла імені вівчаря, який на полонині першим додумався виліпити з сиру їстивну іграшку. На Гуцульщині запевняють: це сталося раніше, ніж почали писати писанки. "Їх підвішували до пояса молодим. Вони символізували добробут майбутньої сім'ї. Під час похорону рідня прощалася з ріднею і передавала сусідам "за простибу" – за молитву", - розповідає Ірина Федів, заступник генерального директора Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття.

Сирне мистецтво гуцули мало не втратили - у середині минулого століття у Брусторах лише дві стареньких майстрині робили сирних коників. Однак селянки вчасно зрозуміли – це унікальна традиція,  тож почали одна одну вчити. І тепер тут коників роблять мало не через хату.

Щоб виліпити маленького коника, вправній майстрині потрібно 10 хвилин. Із великим впорається за кілька годин.

Алла Пасс

Залиште свій коментар

Наступна публікація