Веслоборд і човен древлян: українці здивували унікальними мандрівками Дніпром

Веслоборд і човен древлян: українці здивували унікальними мандрівками Дніпром

Деякі досягнення цілком гідні книги рекордів.

Мандрівник Антон Бондаренко замахнувся на рекорд України – проплисти на веслоборді від Києва до Одеси. Із наметом і спальником чоловік вирушив у подорож Дніпром і Чорним морем, ідеться в сюжеті ТСН.19:30.

"Планую в день іти 40-50 кілометрів. Дуже багато залежатиме від погодних умов", - розповів мандрівник про свої плани. Він обрав новітній плавзасіб – веслоборди з’явилися в Україні тільки шість років тому. Насправді це просто дошка, на котрій треба стояти і веслувати. Зазвичай на веслоборді розважаються кілька годин, але Антон збирається на ньому мандрувати тижнями та пливтиме без супроводу, без запасу їжі, води і фактично без грошей – у дорогу він взяв принципово лише 430 гривень, тобто  мінімальну допомогу, яку виплачує держава.

Українець вирішив пропливти на веслоборді через Дніпро до Чорного моря

Українець вирішив пропливти на веслоборді через Дніпро до Чорного моря

У національному реєстрі визнають, що це тягне на рекорд, але сумніваються, що Антон упорається в заявлені строки – протягом трьох-чотирьох тижнів. "Ми би не обмежували його в часі. Сподіваюся, що до завершення навігації в листопаді він допливе", - пояснив реєстратор.

Поки Антон лише випливає з Києва, два інших мандрівники уже припливли – це археологи Андрій та Юрій, котрі видовбали з великої тополі човен, наростили борти і рушили в дорогу саме тим способом, яким пересувалися Дніпром пращури. Човен є точною копією древлянської лодії, але в масштабі один до двох, бо великого дерева в Україні тепер не знайти. "Дерева були і більші, і ставлення до них було трошечки інше. За литовської доби замах на дерево, яке придатне для встановлення борті – смертна кара", - розповіли фахівці.

Чоловіки не просто пливуть, а вивчають старовинні  методи будівництва човнів. "Це унікальна можливість відчути те, що відчували наші предки, реально відчути себе справжнім древлянином", - пояснюють ентузіасти. Вже наступного року археологи планують з Коростеня по Ужу, Прип’яті та Дніпру дійти до Києва – тим самим  історичним шляхом, яким пливли свати від князя Мала до княгині Ольги. Але для цього ще треба домовитися з білорусами про перетин кордону на Прип’яті.

Кореспондент ТСН Олександр Загородний

Повʼязані теми:

Наступна публікація