Вибухи на військовому складі під Маріуполем: чому під час війни досі не посилили охорону

Вибухи на військовому складі під Маріуполем: чому під час війни досі не посилили охорону

Фото: Державна служба України з надзвичайних ситуацій

Ніхто з людей під час вибухів у Новоянисолі не постраждав.

Увечері п'ятниці, 22 вересня, у селі Новоянисоль під Маріуполем почалися вибухи на військовому складі боєприпасів. Сусіднє поле загорілося і вогонь добрався до смертоносних снарядів. Що вціліли всі люди - це ще диво.

Що там сталося насправді, вже розповів військовий прокурор. Не перший раз над військовими складами літають безпілотники. Не вперше вогонь перетворює ці склади в реактивну установку, що загрожує всьому живому на кілька кілометрів. Але коли нарешті почуємо, хто за цю небезпеку відповість? І коли навчиться охороняти свою зброю країна, де фактично йде війна?

Про це йдеться в сюжеті програми ТСН.Тиждень.

14-та година – на полі на околиці села Новоянисоль спалахує полум'я. На нього не звертають уваги – усі звикли до того, як спалюють стерню. Поруч – закинута ферма. Там по сусідству з запасами сіна для худоби зберігають боєприпаси. Але виклик до пожежної частини надходить лише за півтори години, коли військові розуміють – треба тікати якнайдалі.

Рятувальники одразу з'ясовують, що загасити полум'я безпосередньо на військових складах не вдасться – надто великий ризик. На територію частини навіть не намагаються потрапити. Головне – не допустити поширення вогню на Новоянисоль.

Обсяг боєприпасів – близько 280 тонн.

Село накриває осколками снарядів, які рвуться на складах.

Рятувальники й військові намагаються зробити хоча б щось, але тут немає навіть карти місцевості, яка б допомогла зорієнтуватися. Знайшли лише мапу 1970-х років.

У селі кажуть, що коли побачили вибухи та полум'я, просто тікали без жодних роздумів.

Боєприпаси на складах поблизу села вибухали до вечора. Потім якось затихло. І люди наважилися повернутись до своїх домівок, але досі не можуть оговтатись від шоку. Оглядають будівлі, збирають осколки.

Місцеві кажуть, що осколки зі складу розліталися на відстань до двох кілометрів. Нині осколки збирають по всьому селу.

Зараз тут підраховують збитки – їх у селі, на щастя, небагато. Десь пробитий шифер, в іншому будинку – пішли тріщини на стелі.

Небезпека від власної зброї: як звичайний підпал поля на Донеччині знищив склади боєприпасів

Небезпека від власної зброї: як звичайний підпал поля на Донеччині знищив склади боєприпасів

Але хто за це все буде відповідати, поки що зовсім неясно. Основною причиною пожежі правоохоронці вважають навмисний підпал.

"Я так розумію, що фермери готували своє поле для оранки і палили все, що залишилось. Був сильний вітер і все перенеслося на територію", - говорить речник Збройних сил України Сергій Фурдик.

Особи паліїв намагається встановити поліція. Військові склади, точніше, те, що від них залишилося, обіцяють законсервувати. Боєприпасів тут, швидше за все, більше не буде. Але ситуація з дотриманням заходів безпеки на таких об'єктах вражає. Бо якщо звичайний підпал поля може знищити військовий арсенал у воєнний час, Україна справді у біді. І здається, з неї висновків не робить ніхто.

Артемівськ, 10 жовтня 2003 року. Полум'я знищило 10 із 17 військових складів.

Далі - три спекотних літа в Новобогданівці. 2004, 2005 та 2006 років. Пожежі призвели до детонації десятків тисяч боєприпасів, в тому числі для "Градів", "Смерчів" та "Ураганів". Евакуйовано понад півтори тисячі людей.

2008-го вибухнув арсенал у Лозовій на Харківщині.

Два роки тому склади Міноборони зайнялися в місті Сватове на Луганщині. 3,5 тисячі боєприпасів через пожежу почали вибухати. Загинули троє військових і одна цивільна жінка.

Балалкія, Харківщина. У грудні 2015-го на військові склади начебто з безпілотника скинули вибухову речовину. Фатальних наслідків вдалося уникнути. Але 23 березня вже цього року почалися вибухи, через які довелося евакуювати 20 тисяч людей. Двоє загинули.

Одна з причин таких серйозних наслідків - це місце розташування складів. Надто – після усіх випадків вибухів, що фіксувались в Україні.

ТСН вдалося розшукати документ, який регламентує відстань від військових складів до житлових будинків. Папір ще радянських часів має конкретні застереження: для військових частин – не менше 400 метрів, для складів – відстань має дорівнювати радіусу розльоту осколків. Цього принципу не дотримувалися ніколи. А надто тепер, коли країна веде війну.

Що треба робити, і які ще аргументи потрібні, аби посилити охорону і відповідальність за зберігання боєприпасів, невідомо. Попри вражаючу статистику, в Україні наразі досі користуються документами ще радянських часів. А заходів щодо посилення відповідальності на військових базах вживають лише після чергового трагічного випадку. І здається дуже не надовго.

Яків Носков

Повʼязані теми:

Наступна публікація