Від Дня перемоги до Дня примирення: як українці стали відзначати завершення війни разом із європейцями

Перехід не був простим і триває досі.

День перемоги 9 травня за радянською традицією був найбільш ідеологічно забарвленим святом і зберігся таким для теперішньої Росії. Головна ідеологема залишалася незмінною: "ми один народ, що переміг фашизм", і путінський режим не втрачав жодного шансу це  повторити, йдеться в сюжеті ТСН.19:30.

Після помаранчевої революції, у травні 2005 року на парад на Красну площу, де Путін із розмахом відзначав 60-річчя перемоги, тодішній президент Віктор Ющенко ще їздив, але саме він першим серед українських президентів заговорив про те, що не все в нашій історії було так однозначно, як вчила радянська ідеологія. І на початках був не раз публічно освистаний за це.

ВідеоВід Дня перемоги до Дня примирення: українці припиняють святкувати одну з найбільших світових трагедій

9 травня День перемоги за радянською традицією було найбільш ідеологічно забарвленим святом. Проте після революції гідності Україна приєдналася до світової практики, коли цивілізовані країни вшановують жертв війни 8 травня, адже саме 8 травня гітлерівська Німеччина підписала капітуляцію.

Від Дня перемоги до Дня примирення: українці припиняють святкувати одну з найбільших світових трагедій

За президентства Януковича традиція радянських парадів повернулася, і лише 2015 року, після Революції Гідності, Верховна Рада затвердила як державне свято 8 травня – День пам’яті та примирення. Саме 8 травня гітлерівська Німеччина підписала капітуляцію і в усьому світі історичні уроки Другої світової підбивають саме цього дня, хоча радянському народові про це повідомили 9 травня і оголосили іншу дату Днем перемоги – звідти і пішло неспівпадіння.

Гаслом Дня пам’яті і примирення є слова: "Ніколи знову". У Росії і досі виходять на парад із викликом: "Можемо повторити". Символ Дня пам’яті і примирення – квітка маку, вона червона, наче кров, із чорною серцевиною, наче кулею. Росія на противагу використовує георгіївську, жовто-чорну стрічку. Заснувала її у XVIII столітті Катерина ІІ, за неї георгіївським орденом нагороджували за вірну службу імперії. Саме георгіївська, в народі колорадська, стрічка невипадково стала символом російських терористів на Донбасі.

"2015 року у Верховній Раді на урочисте засідання зібрали разом ветеранів Другої світової -  упівців та червоноармійців. Чимало із них тоді вдягли поруч із військовими нагородами маки. І сталися перші рукостискання між колишніми супротивниками, для яких нині єдиною батьківщиною є Україна", - пригадує історик Олександр Лисенко. Саме в дусі єднання, прощення та порозуміння українці все більше вчаться бачити власну історію та будувати майбутнє сучасної держави.

Кореспондент ТСН Ольга Кошеленко

Залиште свій коментар