Від звільнення полонених до тиску на церкву і відкриття залізниці до Росії: як жив анексований Крим 2019 року
ТСН.ua
  • Кількість коментарів 3
  • Кількість переглядів 2571

На території півострова росіяни провели незаконні вибори.

2019 року Крим "відсвяткував" вже п’яту річницю анексії. За цей час півострів, як і Росія, отримав серйозні санкції, однак ніхто досі не змусив Москву хоча б розпочати обговорення повернення Криму до України. На п’ятий рік анексії росіяни продовжують репресії та утиски на півострові. Найбільше це стосується кримських татар, а цього року до них доєдналися ще й віряни ПЦУ.

Дуже гостро у Криму стоїть питання прав людини. Незважаючи на обмін політв’язнями між Україною та Росією за формулою 35 на 35, досі близько 80 осіб перебувають за ґратами на анексованому півострові. Водночас, Україна продовжує боротьбу за те, аби Росія якомога більше платила за незаконні дії, зокрема виграючи у міжнародних судах та вимагаючи від Кремля компенсацій за анексію території.

ТСН.ua вирішив згадати, як минув 2019 рік для Криму під російською окупацією.

Доля політв’язнів та обміни утримуваними

2019 рік в анексованому Криму розпочався, як і завжди, з новин про стан українських політв’язнів, яких і далі затримують на окупованому півострові через їхню політичну позицію. Буквально наприкінці 2018 року цей список поповнився кримськотатарським активістом Едемом Бекіровим, якого затримали на адмінмежі між Кримом та Херсонською областю. "Суд" відправив його під арешт, незважаючи на тяжкий стан здоров’я. Навіть ЄСПЛ зобов’язав Росію перемістити Бекірова до лікарні, однак цього так і не було виконано.

Також українська омбудсменка Людмила Денісова активно намагалась з’ясувати і стан іншого політв’язня Володимира Балуха, якого теж затримали в Криму за проукраїнську позицію. Його постійно поміщали до штрафного ізолятора, та і сам Балух часто розповідав про тортури, які до нього застосовували російські тюремники. У червні він навіть розпочав чергове голодування, однак вже у липні припинив його через поганий стан здоров’я.

У березні ФСБівці провели чи не найбільш масштабну облаву на кримських татар за всі часи окупації півострова. Було затримано близько 25 осіб. Усіх їх звинувачують у членстві в організації "Хізб ут-Тахрір", яка в Росії стала забороненою. Через це РФ постійно проводять обшуки та затримання за цим приводом, тримаючи у страху населення півострова.

Однак, уже на початку року почалися певні зрушення у питанні обміну утримуваними особами між Україною та Росією. Зокрема, до анексованого Криму дивним чином повернувся капітан затриманого російського судна "Норд" Володимир Горбенко. Через деякий час після цього із півострова випустили капітана українського корабля ЯМК-0041 Віктора Новицького. Також росіяни відпустили до України і двох затриманих ще у вересні 2018 року рибалок.

Наприкінці травня Міжнародний трибунал ООН із морського права ухвалив попереднє рішення у позові України проти Росії через напад на українські кораблі біля Керченської протоки. Він зобов’язав РФ негайно відпустити 24 полонених моряків та віддати три військових кораблі. Однак Росія не квапилась цього робити, а за місяць запропонувала Україні віддати моряків в обмін на зобов’язання, що вони братимуть участь у судовому процесі.

Зрештою, тривалі перемовини вдало закінчились на початку вересня. Україна та Росія вперше від часів війни здійснили масштабний обмін полоненими, які утримувались в РФ та анексованому Криму, а не на окупованому Донбасі. До України повернулись 35 політв’язнів – 24 полонених моряки, Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Роман Сущенко, Станіслав Клих, Павло Гриб, Володимир Балух, Микола Карпюк, Євген Панов, Артур Панов, Едем Бекіров та Олексій Сизонович.

Сенцов
Associated Press

Через деякий час Росія також погодилась і віддати українські кораблі – катери "Бердянськ" та "Нікополь", а також буксир "Яни Капу". Водночас, командувач ВМС Ігор Воронченко розповів, що за час перебування у полоні росіяни фактично "знищили" українські кораблі. З них познімали навіть плафони, розетки та унітази, а також забрали особисті речі моряків. Також росіяни вилучили радіолокаційне обладнання, зброю та боєприпаси, низку різних акумуляторів та батарей.

Однак, були і погані новини у питанні українських політв’язнів на анексованому півострові. Зокрема, у квітні так званий суд в анексованому Севастополі засудив політв’язнів Володимира Дудку та Олексія Бессарабова до 14 років позбавлення волі у справі "українських диверсантів". Їх тримали у СІЗО ще від осені 2016 року за обвинуваченнями у начебто плануванні терактів на півострові. До списків на перший обмін вони не потрапили, тому наразі перебувають у стані етапів Росією з однієї колонії до іншої.

Водночас, у жовтні список українських політв’язнів у Криму знову поповнився. ФСБівці затримали проукраїнського активіста Олега Приходька. Його звинуватили у підготовці вибуху адміністрації міста Саки, а в гаражі знайшли вибуховий пристрій. Як розповідав в інтерв’ю ТСН.ua його адвокат Назім Шейхмамбетов, Приходько свою провину не визнає та заявляє, що вибухівку йому навмисне підкинули спецслужби, аби затримати через його проукраїнську позицію.

Тиск на нову українську церкву

У січні Православна церква України отримала Томос про автокефалію та стала самостійною. Для Росії питання існування автокефальної української православної церкви було, є і залишається неймовірно болісним, адже чимала кількість українських громад підпорядковані Російській православній церкві, роблячи її вплив у світовому православ’ї набагато більшим.

Після анексії Криму Росія офіційно не забороняла діяльність на території півострова Українського православної церкви Київського патріархату. У Криму існували громади УПЦ КП та діяв митрополит Кримський Климент. Однак після утворення ПЦУ, яка у своїй більшості складається саме з колишньої УПЦ КП, на Климента та його громади почали масштабний державний тиск.

Ще в лютому росіяни почали вимагати від Климента покинути кафедральний собор святих Володимира і Ольги у Сімферополі. У березні митрополита взагалі затримали російські правоохоронці – однак всього на кілька годин. Увесь рік росіяни продовжували тиснути на Климента, зокрема у Євпаторії місцевий "суд" ухвалив рішення про знесення храму ПЦУ власними ж силами. Також досить частими стають грабежі українських храмів на анексованому півострові.

У зв’язку із усіма цими подіями Климент у грудні під будівлею Кабміну оголосив протест та розпочав голодування заради того, аби привернути увагу української влади до утисків із боку РФ в Криму. Через деякий час він провів зустріч із членами уряду та припинив голодування на прохання предстоятеля Епіфанія.

Відео Безстрокове голодування оголосив архієпископ Кримської єпархії ПЦУ Климент

Він вийшов під стіни Кабінету міністрів України з вимогою захистити релігійну свободу українців в Криму. Священник переконує, на православну церкву України на окупованому півострові російська влада тисне, намагається відібрати приміщення і навіть вимагає зруйнувати українську церкву у Євпаторії.  

Безстрокове голодування оголосив архієпископ Кримської єпархії ПЦУ Климент

Українські перемоги

Через анексію Криму Україна як держава, а також багато українських компаній, подали низку позовів до міжнародних судів. Більшість з них стосуються компенсацій за втрачене на півострові майно, яке було відібране росіянами. 2019 року такі суди вже двічі ухвалили рішення на користь України.

На початку березня арбітраж у Гаазі визнав Росію винною у втраті активів "Нафтогазу" в анексованому Криму та на шельфі Чорного моря. Як зазначав голова правління НАК "Нафтогаз" Андрій Коболєв, йдеться про компенсацію у розмірі 5 мільярдів доларів, однак остаточне рішення щодо суми буде ухвалене в 2020 році.

Варто зазначити, що в рамках договору про транзит газу, які велись між "Газпромом", "Нафтогазом" та "Оператором ГТС України" було досягнуто домовленостей про врегулювання взаємних суперечок, зокрема відкликання судових позовів. Однак виконавчий директор "Нафтогазу" Юрій Вітренко пояснив, що в цей пакет не увійшло питання про втрачені активи в Криму. Відповідно, Україна може розраховувати на виплату з боку Росії і цієї суми.

У жовтні 2018 року свій суд про відшкодування за втрачене майно від Росії виграв і "Ощадбанк". Суму компенсації було визначено у розмірі 1,3 мільярда доларів. Однак РФ, як завжди, це рішення не визнала та подала апеляцію. Наприкінці жовтня вже 2019 року Паризький апеляційний суд відхилив апеляцію Росії на примусове виконання рішення арбітражу. Таким чином, Росія лишається винною українському "Ощадбанку" майже 1,5 мільярда доларів, зважаючи на те, що щодня до цієї суми нараховується пеня у розмірі 97 тисяч доларів.

Також Україна вирішила масштабно оновити КППВ на адмінмежі з Кримом. У вересні там розпочалась реконструкція, яка тривала трохи більше двох місяців. За цей період на "Чонгарі" та "Каланчаці" звели 15 конструкцій. Тепер вони мають автономні системи електропостачання та водовідведення. Режимні зони збудованих об’єктів нині мають адміністративно-службові будівлі, які поділено на три зони приміщень: для ДПСУ, ДФС та СБУ. Також є будівлі поглибленого огляду транспортних засобів. Як пояснили в "Укрзалізниці", яка займалась реконструкцією, надалі будуть також облаштовуватись сервісні зони, у яких будуть центр надання адмінпослуг, автостанція, будівля для відпочинку водіїв.

КПВВ "Каланчак" и "Чонгар"
facebook/Владислав Криклій

Російська окупація

У березні росіяни святкували перший ювілей анексії – п’яту річницю. На окупований півострів приїхав і сам президент Росії Володимир Путін. Він взяв участь у церемонії введення в експлуатацію Балаклавської ТЕС, а також у режимі відеоконференції "запустив" Таврійську ТЕС і підстанцію "Порт" в Тамані. Також було проведено і масштабний концерт до цієї події, який також відвідав Путін. Україна, як завжди у таких випадках, надіслала Росії ноту протесту через незаконний візит на українську територію російських високопосадовців.

Загалом же за всі 5 років анексії жоден іноземний лідер не відвідав півострів. Однак у Росії постійно намагаються запускати інформацію про певні домовленості, які можуть свідчити про визнання Криму частиною Росії. І найчастіше це стосується Туреччини. Уже кілька років росіяни повідомляють, що вже "от-от" буде запущене пасажирське поромне сполучення півострова із Туреччиною. А сам Путін у березні взагалі заявив, що турецький президент Реджеп Таїп Ердоган начебто погодився відвідати Крим. Однак досі цього так і не відбулося.

На початку вересня росіяни провели місцеві вибори у більшості своїх регіонів. Не оминула ця доля і анексований півострів. На цих "виборах" перемогла путінська партія "Єдина Росія", набравши 54% голосів, а очолювати анексований Крим знову доручили Сергію Аксьонову. "Вибори" на півострові не визнала жодна країна світу і відверто засудила їхнє проведення.

Уже наприкінці осені Росія запустила черговий інформаційний вкид про начебто визнання Криму - голова комітету Держдуми з безпеки та протидії корупції Василь Піскарьов заявив, що компанія Apple визнала окуповані РФ українські Крим і Севастополь російськими. Вона внесла відповідні правки у географічні назви півострова в своїх продуктах. "Тепер кожен користувач продукції Apple, входячи в програму "Мапи" та вибираючи на мапі півострів Крим або будь-яке з його міст, побачить, що цей регіон позначений як російський. Ми будемо і далі контролювати, щоб не було повернення назад", – додав депутат. Однак в інших країнах Крим не відображається як частина Росії у продуктах Apple.

МЗС України також відреагувало на цю подію, зокрема міністр закордонних справ Вадим Пристайко зазначив, що політика не є "сильним боком" компанії. "Дозвольте мені пояснити вашими термінами. Уявіть, що ви кричите, що ваш дизайн та ідеї, роки роботи та частину вашого серця викрадені вашим найгіршим ворогом, але у той же час хтось, хто в усьому не розуміється, просто начхав на ваш біль. Ось які почуття викликає визнання Криму російським", – наголосив він.

У соцмережах українські користувачі запускають флешмоб проти компанії Apple. На офіційних її сторінках українці масово залишають коментарі із хештегом #CrimeaIsNotRussia, а також закликають бойкотувати продукцію Apple.

Під кінець року росіяни влаштували грандіозну картинку для російського телебачення. Через справжній символ окупації – Кримський міст між півостровом та материковою Росією – урочисто запустили залізничне перевезення. Зокрема, для жителів Криму відкрили потяги із Сімферополя до Москви та із Севастополя до Санкт-Петербурга, які їдуть в об’їзд України, а загальний час у дорозі становить майже двоє діб. Першим потягом із Москви вирушив і сам президент РФ Володимир Путін, який був присутній на урочистому відкритті. Таким чином росіяни повністю завершили будівництво та здання в експлуатацію цього моста, який ще більше прив’язує окупований півострів та людей на ньому до Росії.

Олексій Ярмоленко

Залиште свій коментар