Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин
Випробування для батьків і несподівані кар’єрні можливості: як живуть українські альбіноси

Попри всі труднощі, нашим співвітчизникам не варто нарікати на долю – в Африці їх життя взагалі було б під загрозою.

Поцілованими ангелом людьми називають тих, у кого немає пігменту шкіри, волосся і райдужки ока – вони просто білі та тільки цим не схожі на інших. В Україні близько двох тисяч альбіносів, і про них ідеться в сюжеті ТСН.19:30.

Трирічний Ярослав збирається на прогулянку. Його сім’я живе в селі на Донеччині, мама Юля намащує його кремом від засмаги із великим фактором захисту. "Він думає, що його мажуть від вавок", - пояснює вона. Хлопчик уже звик і до спеціальних окулярів, і до капелюшка – це, власне, і все, чим відрізняється його особливе дитинство. Але мамі довелося пережити чимало, хоч вона навіть не одразу помітила, що з дитиною щось не так. Потім повезла сина в лікарню, але медики самі вперше зіткнулися з альбінізмом поза підручником, та й мама не могла пояснити, що її насторожує. "Його очі. Вдома якось рано встав, сонця це не було, а світанок уже був. І ось перші проміння сонця впали на очі – і стали очі такі скляні, червоні", - розповіла жінка.

ВідеоТСН зібрала унікальні історії людей-альбіносів

У них немає пігменту шкіри, волосся і райдужки ока - вони просто білі. ТСН розкаже, як склалася доля африканської дівчинки Фріди - зовсім білої серед темношкірих співвітчизників - яку зустрів ведучий "1+1" Дмитро Комаров у Танзанії. Її життя було під загрозою. 

ТСН зібрала унікальні історії людей-альбіносів

Першою на рідкісний діагноз натякнула лікарка сільської амбулаторії Світлана Авраімова. "Для нашого села, як і для інших, будь-яке рідкісне захворювання: пройшла людина – і всі дивляться, що вона не така, як усі. Їй було трохи тяжко", - визнає сімейний лікар. Але спершу мама переймалася тим, що її дитина буде сліпою. "Я не могла зрозуміти, чому саме в мене така дитина народилася. Дві педагогічних освіти, а я гадки не мала, що таке альбінізм", - визнає жінка. Вона почала шукати інших матусь, і першою відгукнулася Людмила Рижкова з Сумщини. Її Ігорю вже 15 років, вона хвалиться успіхами свого сина, бо буває, що альбінізм плутають із розумовою відсталістю, але це геть не так. А от слабкий зір – це правда, проте Ігорю це не заважає бути відмінником, грати на гітарі і танцювати брейк-данс. Хлопець мріє стати програмістом, створювати власні комп’ютерні програми та подорожувати світом. "Я мрію стати програмістом широкого профілю, який може створювати любі цифрові продукти. Хочу поїхати у Францію, Німеччину", - каже він.

Їх історію доповнює Артем із Харкова, якому 27 років, він працює моделлю, знявся в кліпі  музичного гурту і зізнається, що з приводу зовнішності переживав, коли був школярем. "Коли був популярний серіал "Бригада" назвали Білим. Кумедно було", - каже він. У 16-річному віці він пофарбував волосся, але дуже скоро повернувся до натурального вигляду. А невдовзі його зовнішність допомогла визначитися, чим займатися по життю.  "Мені було 17 років. Мені дали візитку. Я прийшов спробувати. І все минуло добре. Така зовнішність у цьому плані допомагає. Значно легше привернути увагу. Тобто вона не гарантує, що мене обов’язково візьмуть і буде гарантовано успіх, але вона гарантує те, що мені значно легше себе презентувати", - пояснив він.

У світі 1,5% людей – це носії гена альбінізму. І є країни, де вони в смертельній небезпеці. На таку історію натрапив ведучий Дмитро Комаров у мандрівці до Танзанії, де через фанатичну віру в чаклунські обряди альбіносів почали вбивати. Знімаючи африканських альбіносів, журналіст зустрів дівчинку Фріду, життя котрої було під загрозою – її викрадали, але сусіди випадково побачили злодіїв і ті викинули дитину. "Вразило те, що ціна життя була десь із сотню з невеликим доларів", - зізнався українець. Саме стільки коштувало навчання в школі з охороною – Дмитро щороку передає ці гроші, а платить за школу і опікується Фрідою в Танзанії українка Валентина.

Кореспондент ТСН Оксана Муляр

Залиште свій коментар

Вибір редакції