Остання трагедія стала вже шостою за кілька останніх років, і щоразу в них гинули люди.
Вибухи мінометів "Молот" від початку війни забрали життя 18 військових. Розривалася ця зброя шість разів і на навчаннях, і в бойових умовах на Донбасі, йдеться в сюжеті ТСН.19:30.
Завод "Маяк" ще 10 років тому випускав магнітофони, потім перекваліфікувався і почали виробляти стрілецьку зброю. Перший "Молот" зібрали у 2015 році. Виробники "вибухових" мінометів, аби прокоментувати трагічні події, запросили одразу кілька знімальних групп, але в останній момент голова правління відмовився відповідати на питання журналістів. "До побачення. Люди добрі, в мене дуже багато роботи. Будь ласка", - заявив він.
Скільки разів міномети "Молот" вибухали під час стрільб – інформація закрита. Але ТСН з власних джерел нарахував шість таких випадків. Перший був влітку 2016 року – тоді "Молот" розірвало на полігоні "Широкий Лан", один військовий загинув і ще десятеро зазнали поранень. Щонайменше п'ять разів розривалися міномети на фронті, під час кожного гинули бійці. У 2016 році було щонайменше два вибухи, вони вбили п'ятьох армійців. Ще два випадки сталися за рік, у 2017-му – тоді загинули шестеро людей, і ще троє бійців стали жертвами вже цього року.
Рік тому бійці на передовій пояснювали, що "Молот" розриває знизу, бо в апарата просто не витримує метал. Військові нарікали, що міномети не пройшли належним чином випробування, а при виробництві не дотримується технологія. Слідство по кількох випадках тривають досі, військова прокуратура нічого не коментує. Але у ЗСУ кажуть, що одне розслідування вже завершено, і там слідчі довели, що міномет розірвало через те, що бійці заклали в нього одразу два снаряди. "Слідством було встановлено, що це людський фактор – за рахунок подвійного заряджання був розірваний ствол міномета", - пояснив командувач оперативного командування "Захід" Олександр Павлюк.
У подвійне заряджання не вірить військовий експерт Олег Жданов – він більше схиляється до версії із м’яким металом. "Питання не у формулі сталі, а в технології її виробництва. От борщ знають усі, як варити, а кожна господарка робить по-своєму. Точно так і металурги. В Україні не існує технології виробництва і бази для артилерійських стволів. Відмивання грошей", - вважає він.
Версію про те, що сталь стволу міномета не витримує навантаження, могли би спростувати чи довести інженери Київської політехніки – в них одна з найпотужніших в Україні лабораторій по дослідженню металу. Але туди ні військові, ні слідчі жодного осколку від розірваного міномета не приносили. "Ніхто ні офіційно, ні неофіційно не звертався стосовно проведення таких досліджень. Хоча КПІ, інженерно-технічний факультет, має відповідне обладнання сучасне і відповідні кваліфіковані кадри. І може провести таку експертизу, причому дуже швидко", - розповів декан інженерно-фізичного факультету Київської політехніки Петро Лобода.
Тим часом президент Петро Порошенко заявив, що слідство по вибуху міномета на Рівненському полігоні мають провести ретельно і водночас швидко. А до його результатів заборонив стріляти із мінометів "Молот" під час навчань. Щоправда на фронті "Молоти" залишатимуться – їх бійці зможуть використовувати у разі наступу бойовиків. "На сьогоднішній день альтернативи "Молоту" у нас немає", - кажуть в "Укроборонпромі". Але теоретично альтернатива є – це старі міномети, випущені ще за радянських часів. Сталь у них надміцна, каже експерт. "Значить, потрібно повернути старі 120. До речі, питання: може, хтось їх уже здав на металобрухт?", - поцікавився він.
Кореспондент ТСН Мар’яна Бухан